Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назімкуватиця

Назі́мкуватиця, -ці, ж. Корова, дающая молоко съ «на́зімком».
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗІМКУВАТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗІМКУВАТИЦЯ"
Галанський, -а, -е. Голландскій. Стор. II. 160.
Ді́яльний, -а, -е. Дѣятельный.
Зату́шкати, -ся. Cм. затушковувати, -ся.
Зранку, зрання, нар. = зрана. Приходили люди зранку. Рудч. Ск. II. 168. Орав же я зрання до полудня, доки не прийшла на серденьку туга. Чуб. V. 157.
Кувик и кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Насвари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Разсердиться на кого, погрозить кому. 2) Вдоволь нассориться, набраниться.
Нічий, -чия, -є, мѣст. Ничей.
Однаково нар. Все равно, безразлично. Вам однаково, що тут, що там. Гліб.
Піснякати, -каю, -єш, гл. = пісникати. Я п'ятницю перед великоднем піснякала. Лебед. у.
Повезти, -зу́, -зе́ш, гл. Повезти. Уже була вмерла, повезли ховати. Чуб. V. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗІМКУВАТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.