Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назімкуватиця

Назі́мкуватиця, -ці, ж. Корова, дающая молоко съ «на́зімком».
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗІМКУВАТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗІМКУВАТИЦЯ"
Аду́зь! меж. Крикъ на голубей, чтобы прогнать ихъ. Шейк.
Бамкати, -каю, -єш, гл. = баламкати. Шейк.
Бжуніти, -ню́, -ниш, гл. Жужжать. Желех.
Вибекати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Собака вибекала миску води.
Вій 2, -вія, м. Миѳическое существо съ вѣками до земли.
Дармува́ти, -му́ю, -єш, гл. Быть безъ употребленія. Чи в тебе ця сокира дармує? позич її на час. Нема нікде кавал землі, аби дармувала. Гол. ІІІ. 41.
За́брость, -сти, ж. На плодовыхъ деревьяхъ: почки цвѣтовыя. На яблуні багато забрості, багато яблук буде. Рк. Левиц.
Зами́скрити, -рю, -риш, гл. = замимрити.
Наперекі́с нар. Наискось. Беріться лиш дручками наперекіс.
Огидливість, -вости, ж. = огидність. Дмитренко з огидливостю глянув на останніх масних. Мир. ХРВ. 374.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗІМКУВАТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.