Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назілки

На́зілки, (ків?), мн. Мужское сѣмя у пчелъ. Як на молочко в матки трутні накидають назілки, то й вилупляться бджоли. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗІЛКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗІЛКИ"
Вона, її, мѣст. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла. МВ. ІІ. 19.
Козуня, -ні, ж. Ум. отъ коза́.
Музика́нт, -та, м. = музика 2. Музиканти мої, ви заграйте мені! Н. п.
Нава́жити, -ся. Cм. наважувати, -ся.
Остиглувати, -лую, -єш, гл. Остановить для отдыха (скотъ). Чередники остиглували скотину біля річки. Зміев. у.
Падина, -ни, ж. Падь, небольшая круглая долина.
Позаховувати, -вую, -єш, гл. Запрятать (во множествѣ). Так позаховує, що вже ніхто без неї не знайде. Черниг. у.
Стуляти, -ляю, -єш, сов. в. стулити, -лю, -лиш, гл. 1) Складывать, сложить одно съ другимъ, сжимать, сжать. Яйце стулю так, що воно ізнов ціле буде. Рудч. Ск. І. 150. І цупко кулаки стуливши, Дареса битись визивав. Котл. Ен. II. 19. стулити очі. Зажмурить глаза. Алв. 64. 2) Соорудить, сдѣлать кой-какъ. Недавно стулив я собі оцю рясу. Левиц. І. 140.
Чумачня, -ні, ж. соб. Чумаки. О. 1862. VIII. Деяка подробиця, 35.
Штола, -ли, ж. 1) Глубокая впадина въ скалѣ. Вх. Зн. 83. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: штола. Скала. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗІЛКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.