Біленце, -ця, с. Холстъ, полотно. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила.
Завга́рити, -рю, -риш, гл. — кому́. Затруднить кого; задержать кого. Ще й не вечір, а вже шпарування тілько побілити... О, це їй не завгарить! Поти сонце сяде, вона і побіле.
Зако́чувати, -чую, -єш, сов. в. закоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Отворачивать, отвернуть; засучивать, засучить. Закоти комір! Дідова дочка закотила рукава. Закотив сі щиглик штанці по колінця.
Земляни́н, -на, м. Постоянный житель въ сельскомъ обществѣ. Славне село Любчики, веселе... Та ми сюди на селище прийшли, в земляне пишемось любчівські.
Кажнесенький, -а, -е., Ум. отъ ка́жний.
Нала́тувати, -тую, -єш, сов. в. налата́ти, -та́ю, -єш, гл. Нашивать, нашить заплату.
Незвичний, -а, -е. = незвиклий.
Пообороняти, -ня́ю, -єш, гл. Оборонить, защитить (многихъ).
Потім нар.
1) Потомъ. Як би той розум поперед, що потім назаді знайдеться.
2) Тѣмъ болѣе, подавно. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. У Одесі нема землі, а у Чорноморії і потім нема.
3) Впрочемъ. Семен казав, що він наче у Безлюдовій, а потім — хто його зка.
Трумна, -ни, ж. = труна. Збудуй ми, милий, кедрову трумну.
