Брячка, -ки, ж. Пряжка.
Завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата.
Наї́джений, -а, -е. Накормленный, сытый. Я буду що-дня і наїдена, і напита.
Налупа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Наколоть, наотбивать (камней). 2) Наковырять.
Орнаута, -ти, ж. = арнаутка. Озимини по півтори, а орнаути копу, — треба її змолотити та доброму хлопу.
Повозити, -жу́, -зиш, гл.
1) Повозить. повозити попа в решеті. Утаить грѣхъ на исповѣди.
2) Свезти. Повозив уже всі снопи з поля.
Потеруха, -хи, ж.
1) = потерть. Подольск. Волын, гг.
2) Сифилисъ. Ум. потерушка, потерушечка. Хоч і риба потерушка, та хороша юшка.
Пуґачі, -чів, мн. = матаржин.
Цілоденне нар. Цѣлый день.
Щастити, -тить, гл. Давать, посылать, приносить счастье, благопріятствовать, удаваться. Употребляется безлично или въ третьемъ лицѣ, преимущественно когда говорится о Богѣ; также въ повелительн. наклоненіи ед. ч. въ выраж.: щасти́, боже! Хай Бог щастить. Инші зорі щастять у його на врожай, инші на скот, а Віз — чумацька щаслива зоря. У всьому йому щастило. Щасти вам, Боже, на всяке добро! Але ж не все так їй щастило його дурити.
