Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Закінча́ти и закінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.
Кметиця, -ці, ж. Крестьянка, жена крестьянина. Коб мі Бог дав такі косоньки, годна ж бим бути за кмітським сином, за кмітським сином кметицьов бути. Гол. ІV. 77.
Льоді́вка, -ки, ж. = ледівка. Н. Вол. у.
Нада́вця, -ці, м. = надавець.
Насі́нний, -а, -е. Сѣменной, сѣменистый. Мнж. 186.
Недотепно нар. Неумѣло.
Пантофель, -фля, м. = пантохвель. Чуб. І. 235.
Рукодія, -дії, ж. Рукодѣліе, издѣліе. Сорочка своєї рукодії. КС. 1883. XІ. 500.
Хибати, -баю, -єш, гл. 1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою. Гол. 2) = хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.
Чернядка, -ки, ж. плахта = чернітка. Вас. 170.