Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бодляк, -ка, м. = бодлак. По терню і бодляках накололи собі ноги доволі. Гн. І. 169.
Вівтарний, -а, -е. Олтарный.
Гедз, -за, м. и пр. = ґедз и пр.
Досу́нути, -ся. Cм. досувати, -ся.
Залі́г, -ло́гу, м. Препятствіе, препона. Став залогом ізміждо нами: ні того не пуска, ні того. Канев. у.
Натрапляти, -ля́ю, -єш, сов. в. натрапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть на что, находить, найти, наталкиваться, натолкнуться; встрѣчать, встрѣтить. Натрапила коса на камінь. Ном. № 4142. Пришили вони в село да й натрапили як раз на того діда. ЗОЮР. II. 21. Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей. Г. Барв. 43.
Плутанина, -ни, ж. = плутаниця.
Попримежовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и примежувати, но во множествѣ.
Спильнувати, -ну́ю, -єш, гл. Во время явиться. Вх. Лем. 468.  
Хапнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хапати. Хапнув обома лапами. Чуб. І. 142.