Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Возовик, -ка, м. Ломовая лошадь.
Вуркота, -ти, ж. = воркота. Ой на кота вуркота. КС. 1893. VII. 82.
Дишлеви́й, -а, -е. = Дишельний. Чуб. VII. 401.
Пожахачка, -ки, ж. Трусиха. Тільки часом Галя пожахнеться й пошептом питає: що ж як кава прийде? — Не прийде, — одказують їй усі. — А як вовк присуне? шепче знов Галя. — О пожахачко! МВ. ІІІ. 68.
Портреть, -ті, ж. = портрет. Така била уродліва, що у кождого царя вибіта єї портреть била, вимальована. Драг. 264.
Поторсати, -саю, -єш, гл. Подергать, потрясти; взять за грудь и встряхнуть. Поторсав жінку, а вона й скинула дитину. Канев. у.
П'ятнишний, -а, -е. Пятничный. Шух. І. 40.
Хитрово нар. Хитро, лукаво. А батько їй спокійненько та хитрово (каже). МВ. ІІ. 82.
Чернеччина, -ни, ж. = чернещина. Вх. Зн. 80.
Четверик, -ка, м. Четверикъ, четверка. Пішов четвериком орать. Рудч. Ск. І. 180. Ум. четверичо́к.