Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Альки́р, -ру, м. Отдѣленная перегородкой отъ большой світлиці комнатка, служащая спальней и дѣтской. Чуб. VII. 382. Ум. Альки́рик. Ми сидимо в світлиці, а він і притаївсь у алькирику.
Баба́х! меж. Звукоподражаніе выстрѣлу, удару, паденію. Бабах у воду! Шейк.
Братолюбний, -а, -е. Братолюбивый. Братолюбний подвиг. К. (О. 1862. ІІІ. 23).
Велетенський, -а, -е. Исполинскій, гигантскій. Уман. І. 68.
Вербо́в'я, -в'я, с. соб. Вербы. Ой ти вербо, вербов'я, похилилося голля. Грин. III. 429.
Верзякання, -ня, с. Нескладная болтовня. Уже йому докучило слухати п'яне верзякання. К. ЧР. 67.
Висіль, -соли, ж. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе соли. Ном. № 14321. Cм. випшоно.
Незабудь, -ді, ж. 1) На незабудь. На память. 2) Раст. Myosotis palustris. Вх. Пч. І. 11.
Посквернити, -ню́, -ниш, гл. Изгадить. Посквернило дорогу. Харьк. г.
Угрущати, -ща́ю, -єш, гл. Уговаривать внушительно, даже съ угрозой. Я її не бив, а так було все угрущаю. Г. Барв. 203. Стали ви мене вгрущити, щоб не сумував. Г. Барв. 341. І хазяйка, і хазяїн угрущають і Богом, і лозиною. Г. Барв. 356.