Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надія

Наді́я, -ді́ї, ж. Надежда. Козак у дорозі, а надія в Бозі. Ном. № 778. надія пе́вна. Твердая надежда, увѣренность. бу́ти при наді́ї. Быть беременной, ожидать родовъ. Волынь. Ум. надієнька, наді́їця. Маю в Бога надієньку, що і сам марно не згинеш. Чуб. Не є мого миленького, моєю сокола, уже моя надіїця інеєм припала. Гол. II. 405.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДІЯ"
Броїти, брою, -їш, гл. Куралесить, проказничать.
Від'Ємний, -а, -е. О зернѣ: легковѣсный и потому отлетающій при провѣиваніи вмѣстѣ съ мякиной. Од'ємна пшениця. Рк. Левиц.
Крянути, -ну, -неш, гл. Ударить. Вх. Зн. 30.  
На́віт, на́віть, нар. Даже. Погинули депутати шляхетної вроди, навіт тая дрібна шляхта, тиї хлібороби. Н. п. Навіть в Ізраіля такої віри не знайшов я. Єв. Л. VII. 9.
Налоскота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Нащекотать.
Оклякнути, -ну́, -не́ш, гл. = оклякнути. Він оклякнув на ноги, а вони тягнуть таки його. Александров. у.
Підбрехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ підбріхувати.
Покивати, -ва́ю, -єш, гл. Покивать. Назад подивилась, покивала головою та й заголосила. Шевч. 74.
Пообрубувати, -бую, -єш, гл. Обрубить (во множествѣ). Пообрубував гілки. Харьк. у.
Розлупатися, -паюся, -єшся, гл. Продрать глаза (послѣ сна). Поки встане та начухається та розлупається та роздивиться, а робота стоїть. Херс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.