Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бородай, -дая, м. = бородань. Вх. Зн. 4.
Виплачувати, -чую, -єш, сов. в. виплатити, -чу, -тиш, гл. Выплачивать, выплатить, уплачивать, уплатить. Вони тільки й думають, як би їм гроші виплатили. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36).
Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Дик, -ка, м. Дикій кабанъ. Чуб. Вх. Пч. II. 7.
Коханка, -ки, ж. 1) Возлюбленная, любовница. Коханко ти моя! Викохав же я тебе не для кого, для себе. Чуб. V. 87. 2) Взлелѣянная, нѣженка, воспитанная въ роскоши. Ой ну люлі-люлі, а коткові дулі, а дитинці калачі... Нашій дитинці коханці. Мил. 42. Мали вони дочку і вона була в їх така коханка, що виросла, вже пора й сватать, а вона не вміла діла робить. Рудч. Ск. І. 179. Ум. коханочка. Вийди, серце-коханочко! Мет. Всі дівочки-коханочки до церковці йдуть. Мил. 120.
Обиденкою нар. За день. Я обиденкого справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Харьк. г. Cм. обидень.
Опара, -ри, ж. Опара для печенія хлѣба.
Поздіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и зня́ти, но о многихъ или многомъ.
Титаришин, -на, -не. Принадлежащій женѣ церковнаго старосты.
Укурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. укури́тися, -рюся, -ришся, гл. Пылиться, запылиться. Як не вкрити хліб, то вкуриться. Харьк. у.