Відчалювати, -люю, -єш, сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега.
Дивови́зія, -зії, ж. = Дивовижа.
Дотрима́ти Cм. дотримувати.
Зісла́ти Cм. зсилати.
Лядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Быть ополяченнымъ. Гей, докіль нам з ляхами лядувати?
Побігати, -гаю, -єш, гл. Побѣгать. По світу як іще побіга, чиїхсь багацько виллє сліз.
Позапікати, -ка́ю, -єш, гл. Запечь (во множествѣ).
Прихватити, -ся. Cм. прихвачувати, -ся.
Прошухлювати, -люю, -єш, гл. Промѣнять. Ти десь прошухлюєш коняку оцю.
Струснути, -сну, -неш, гл.
1) Встряхнуть. Струсне за гриву, то так і впаде.
2) Стряхнуть. От чоловік струснув груші, жінка позбірала.