Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Викручувати, -чую, -єш, сов. в. викрутити, -чу, -тиш, гл.
1) Выкручивать, выкрутить, выжимать, выжать. Сорочка мокрісінька, — хоть викрути.
2) Вырывать, вырвать. А молода бондарочка тих жартів не знала, — праву ручку викрутила, та й по личку втяла.
3) — ногу. Свихнуть, вывихнуть.
Відпочин, -ну, м. Отдыхъ. Карим очам спання нема, ніжкам — одпочину.
На́долонка, -ки, ж. Нашивка изъ кожи или сукна на всю ладонь, чтобы не терлись рукавицы.
Наро́дний, -а, -е и наро́дній, -я, -є. Народный.
Перелізти Cм. перелазити.
Просвистіти, -щу, -стиш, гл.
1) Просвистѣть.
2) Растратить. Просвистіла всі наші гроші на свої убори.
Прощення, -ня, с. Прощеніе. Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком.
Спозивати, -ва́ю, -єш, гл. Привлечь къ суду. Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати.
Чубко, -ка, м. = одуд.
