Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надгортати

Надгорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. надгорнути, -рну, -неш, гл. Отгребать, отгресть часть. Надгорни трошки жару.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДГОРТАТИ"
Виминати Ii, -на́ю, -єш, гл. Перегонять, обгонять.
Дві́чі чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
Клюшник, -ка, м. 1) = ключник. Правда, добродію мій любий, каже старий клюшник. К. ЧР. 6. Лях-Бутурлак клюшник галерський. АД. І. 210. 2) Въ цехѣ: помощникъ цехмистра. 3) Въ рыболовной артели: хранитель одного изъ двухъ ключей отъ денежнаго сундука (на Азовскомъ морѣ).
Напа́трати, -раю, -єш, гл. О птицахъ: ощипать нѣсколькихъ и приготовить для варки или жаренья.
Натрумник, -ка, м. Покрывало для гроба.
Повзати, -заю, -єш, гл. Ползать; скользить. По столу повзе рукою.
Полум'я, -м'я, с. Пламя, полымя. А полум'я так з рота й паше, так і паше. Рудч. Ск. II. 31. Ум. полум'ячко. Мил. 88.
Рептух, -ха, м. 1) Рептухъ, родъ широкаго, но неглубокаго мѣшка, привязываемаго къ оглоблямъ, — въ него всыпаютъ овесъ для корма лошадямъ. Сим. 93. 2) Родъ плетенаго изъ веревки мѣшка для сѣна. 3) Названіе толстаго неповоротливаго человѣка. Чуб. VII. 576.
Росторгати Cм. росторгувати.
Тупак, -ка, м. 1) Тупое орудіе. Шейк. Вх. Зн. 71. 2) Тупой человѣкъ. Шейк. Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.