Дооста́нку, дооста́ну, нар. Вконецъ, совершенно, окончательно. Не було добра змалку, не буде й доостанку. І сам я, хлопці, перестану, коли поб'ю всіх доостану.
Закля́сти, -ся. Cм. заклинати, -ся.
Кушпела, -ли, ж.
1) Пыль взбитая. Піднялася страшенна кушпела. Вихор підхопив її.
2) Мятель, вьюга. Була тоді кушпела велика, — сніг так зараз слід і замете.
Лиск, -ку, м. Блескъ; лоскъ, глянець.
Напе́рстниця, -ці, ж. = наперстник 2.
Натаганити, -ню, -ниш, гл.
1) Много наложить.
2) Много наготовить.
Обношувати, -шую, -єш, сов. в. обноси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Обнашивать, обносить. Обноси мої чоботи, бо на мене вони тісні.
2) Обрывать, оборвать украдкой. фрукты съ деревьевъ. Дітвора всі груші обносила.
Поперевертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и перевернути, но во множествѣ. Ослони... поперевертає. Сю штуку написав москаль по нашому і дуже поперевертав слова.
Розволочити, -чу́, -чиш, гл.
1) Розволокти.
2) — кого. Пріучить кого ходить куда либо, шляться, избаловать. Шо вка мене молодого та й розволочіла. Не я тебе волочіла, та й не моя ненька, а чорнії мої очі, чівочка гладенька; не я тебе та й волочу, сам же сі волочиш, замісць іти в полонинку, гуляєш поночі.
Цісарка, -ки, ж. Австріячка.
