Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагулити

Нагу́лити, -лю, -лиш, гл. Случайно найти, наткнуться на что. Вх. Зн. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГУЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГУЛИТИ"
Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Шевч. ІІ. 12. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Шух. І. 199.
Відігравати, -граю, -єш, сов. в. відіграти, -граю, -єш, гл. Играть, сыграть. Дав йому своєї скрипки одограть весілля. Грин. II. 58—59.
Гу́зір, -ра́, м. см. Гузирь 1. Шух. І. 176.
Ми́сошник, -ка, м. Гончаръ, изготовляющій миски съ глазурью. Вас. 177.
Перепочити Cм. перепочивати.
Поліщук, -ка, м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264.
Приносити, -шу, -сиш, сов. в. принести, -несу, -сеш, гл. Приносить; принесть. А я меду принесу на закуску. Рудч. Ск. І. 24. Принеси мій голосочок милої до хати. Мет. 11. Відкіля се тебе принесло? Откуда ты явился? І принесло його! И нужно было явиться! Дівчинонько, приніс тебе дідько. Мет. 28.
Слупик, -ка, м. Переплетъ для стекла (въ окнѣ). Вас. 149.
Чопочок, -чка, м. Ум. отъ чіп. О. 1861. XI. 8.
Шелепа, -пи, об. Нерасторопный, тупой человѣкъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГУЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.