Докрасуват́ися, -су́юся, -єшся, гл. Докрасоваться.
Доснува́тися, -ную́ся, -є́шся, гл. Оканчиваться основѣ (въ тканьѣ). 2) = досновиґатися.
Лубо́к, -бка, м. 1) Ум. отъ луб. 2) Въ головномъ дѣвичьемъ уборѣ: родъ картоннаго околыша, обвитаго лентой, къ которому сзади прикалываются другія ленты.
Обрік, -року, м.
1) Обѣтъ. Обрік даю більше цього не робити. Обреклись оброком нищити краї турецькі. Святому Юру обрік себе оброком.
2) Овесъ съ рубленной соломой для корма лошадямъ. Горе мені козакові, нема сіна лошакові, нема сіна і оброку.
Охвицини, -цин, м. мн. Флигель.
Приповідувати, -дую, -єш, гл. = приповідати. Ой видавав батенько дочку у чужую стороночку, да заказує, приповідує, щоб сім рік не бувала.
Рана, -ни, ж. Рана. Од милого пана не болить і рана. Рана загоїться, але зле слово ніколи. Ум. ранка, ранонька, райочка. Ой хто ж тобі раноньки промиє?
Садикати, -каю, -єш, гл. Тузить, бить.
Усмоктуватися, -туюся, -єшся, сов. в. усмоктатися, -кчуся, -чешся, гл.
1) Всасываться, всосаться.
2) Вваливаться, ввалиться. Худа, щоки усмоктались у середину.
Циганка, -ки, ж. 1) Цыганка. Ти, циганко, ти, моя коханко, оддай мої ключі золотиї. 2) мн. Раст. Clematis integrifolia Ум. циганочка.
