Виділ, -лу, м.
1) Выдѣлъ, удѣлъ.
2) Отдѣлъ, раздѣлъ.
3) Комитетъ, бюро, правленіе общества и пр.
Вода́, -ди́, ж. Вода. Тихо-тихо Дунай воду несе. Ой я гляну в чисту воду да на свою вроду. Не все те переймай, що на воді пливе. Посл. Щоб росло — як з води йшло. Будь здорова як вода! По во́ду піти́. Пойти къ колодезю, къ рѣкѣ набирать воду. Ой пійду я, да до броду по воду. За водою піти. Пойти за теченіемъ воды, т. е. исчезнуть, пропасть. Не дав мені Господь пари, та дав мені таку долю, та й та пішла за водою. Іди, доле, за водою, а я піду за тобою. І за холодну воду не візьметься. Рѣшительно ничего не дѣлаетъ, пальцемъ не двинетъ. Увесь день Божий сидить та ґави ловить і за холодну воду не візьметься. Нема й промитої води (кому). Постоянныя преслѣдованія (кого). І ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води. Вода живуща й зцілюща. Живая и мертвая вода (въ сказкахъ). Сильна, безсильна вода (въ сказкахъ); Вода дающая и отнимающая силу. См. Сильний. Теплі води. = Вирій. Ум. Водиця, водичка, водиченька, водонька.
Захожаты, -жаю, -ешъ
Ліхта́рня, -ні, ж. 1) Фонарь. 2) Въ церковномъ зданіи: цилиндрическая башенка, на которой покоится глава церкви.
Мудраґе́ль, -ля, м. 1) Умникъ, лукавець, хитрецъ. Мудрагель! куроп'я ззів, а сказав, що само вгризлося. 2) Большая бабочка ночная. Ой не літай, мудраґелю, попід стелю, не пороши миленькому на постелю.
Поважко нар. Тяжеловато.
Повигострюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наточиться. Ніяк не нагострю свого ножа. — А наші добре повигострювались.
Попригинати, -на́ю, -єш, гл. Пригнуть (во множествѣ). Попригинай бо мені рогачі, а то не беруть менчих горщиків.
Роспитися Cм. роспиватися.
Рукомество, -ва, с. Ремесло. Зараз знати, що той парубок у людіх був, бо рукомества навчивсь.