Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болько нар. Больно. Болить болько моя головонька. Чуб. V. 442.
Горідчик, -ка, м. Ум. отъ город.
Гульну́ти, -ну́, -не́ш, одн. в. отъ гл. гуляти. Хотілось таки на святий празник гульнуть. Стор. МПр. 153.
Дочу́хна, -ни, ж. Дочь.
Дріготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Дрожать. Дріготиш, як зімою хорт. Ном. № 651.
Жахли́вий, -а, -е. Пугливый. Яка ж ти жахлива, Меласю, каже Михайло, всміхаючись. МВ. ІІІ. 142. Ум. жахливенький.
Загово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. заговори́ти, -рю́, -риш, гл. Єв. Мр. XVI. 17. Заговорять всі вороги, що ся любим ми убогі. Чуб. V. 97. Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори. Шевч. 212. 2) = замовляти.
Заніми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Сдѣлать нѣмымъ. а бода́й тя заніми́ло! (Камен. у.) — пожеланіе равносильное: типунъ тебѣ на языкъ!
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад. Харьк.
Розвірняка, -ки, об. Разиня, ротозѣй. Я стою проворняка, а він где розвірняка, та мені дигильом у рот. Ном. № 6594.