Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барже нар. Сравн. ст. отъ барзо. Вх. Лем. 390.
За́в'Язок, -вку, м. Почка растенія. Вх. Пч. І. 14.
За́рубка, -ки, ж. Зарубка, насѣчка. Сумск. у. Ном., стр. 300, № 348. Рудч. Чп. 249. Ум. за́рубочка.
Застано́ва, -ви, ж. = застава 1. Поніс чоловік до жида ціп на застанову, щоб навірив горілки. Лебед. у. Жидові клади застанову як позичаєш, а йому не треба. Н. Вол. у. Кожух у застанові. Н. Вол. у.
Підписувати, -сую, -єш, сов. в. в. підписа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Подписывать, подписать. Я підпишу на суді оправдання. К. Іов. 68. 2) Надписывать, надписать.
Пікинерський, -а, -е. Пикинерскій. КС. 1899. XII. 301.
Після нар. Послѣ. Після великодних святок. Стор. МПр. 60. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують. Шевч. 100.
Плавити, -влю, -виш, гл. Сплавлять. Гуцули, що живуть над більшими ріками, плавлять ковбки, що йдуть водою. Шух. І. 37.
Украсти 2, -ся. Cм. украдати, -ся.
Ціпуга, -ги, ж. Большая палка. Один старець сліпий, підперши бороду товстою ціпугою, сидить найближче коло огнища. Грин. II. 182. Cм. ціпура.