Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче.
Кочережка, -ки, ж. Ум. отъ кочерга.
Наба́бити, -блю, -биш, гл. Принять нѣсколько душъ дѣтей. Я собі набабила онуків, — аж п'ятеро. Ось тобі й набабила, що Мотря аж ноги простягла.
Освідчення, -ня, с. Изъявленіе, объявленіе, выраженіе.
Піткання, -ня, с. Ткацкое: утокъ.
Потавати, -таю́, -єш, сов. в. потати, -тану, -неш, гл. Тонуть, утонуть. Миколай пішов за попом водою, але не потавав. Відро було залізне та й потало у криницю. Ой упала звізда з неба, потала в кирницю. У синє море сонце вже потало.
Причинити, -ся. Cм. причиняти, -ся.
Сокотач, -ча, м. Сторожъ.
Цибулиця, -ці, ж. = цибуля. Танцювала риба з раком.... цибулиця з часником.
Шуліка, -ки, м. Коршунъ.