Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилка, -лок, с. мн. 1) Ум. отъ вила. 2) Ухватъ. Маркев. 84. 3) Косточка у животныхъ, имѣющая видъ развилья. 4) Родъ вышивки на рубахахъ. Чуб. VII. 427.
Гоча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать. Н. п. Харьк.
Да́що мѣст. Что нибудь, сколько нибудь. МУЕ. ІІІ. 55.
Круг II, нар. Вокругъ. На ріках круг Вавилона, під вербами в полі, сиділи ми. Шевч. Круг його гукають. К.
Ля́мка, -ки, ж. Ум. отъ ля́ма.
Ма́йва, -ви, ж. Флагъ. Волынь. Слов. Д. Эварн.
Ману́шечка и манишка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його. Волч. у.
Махну́ти Cм. махати.
Протурчати, -чу, -чиш, гл. 1) = протуркотати. 2)голову, уха. Намозолить уши, твердя постоянно одно и то-же. Ти вже мені сими молодощами й голову протурчав. Г. Барв. 497.
Скисліти, -лію, -єш, гл. = скиснути. Капустиця під лавкою іще не скисліла. Грин. III. 327.