Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вірутно нар. Вѣроятно. Желех.
Гнуздечка, -ки, ж. Ум. отъ гнузда.
Злоститися, -щуся, -стишся, гл. = злостувати. Він на мене злостився. Н. Вол. у.
Ирій, -рію, м. = вирій. Гуси, гуси білі в ирій полетіли. Шевч. 519. Пташки, що влітку так співали, у ирій вже поодлітали. Греб. 387.
Переділити, -ся. Cм. переділяти, -ся.
Підтрусити Cм. підтрушувати.
Спискати, -каю, -єш, гл. Сожрать, уничтожить? Ледачого нігде не спискає. Ном. № 3229.
Упинатися, -наюся, -єшся, сов. в. уп'ястися, упнуся, -нешся, гл. Впиваться, впиться, вцѣпиться. В виски було кому як впнеться, той на сухо не оддереться. Котл. Ен. IV. 68. Рак клешнями так і вп'явся в руку. Переносно: пристраститься. Я дуже в промисли уп'явся. Мкр. Г. 61.
Урікати, -каю, -єш, сов. в. уректи, -речу, -чеш и урікнути, -кну, -неш, гл. 1) Укорять, укорить. Ніхто мене ні в чім не урікне. О. 1862. V. 40. 2) Сглаживать, сглазить (человѣка). Казали, що дитина їсть багато, аж бач і врекли: воно й їсти перестало. Лебед. у. Врече тебе й косу твою. Мил. 50. Той нашу бджолу урече. Мнж. 151. Щоб не врекли вражі люде моєї краси. Н. п.
Хабальниця, -ці, ж. = хабалиця. Желех.