Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віничок, -чка, м. 1) Ум. отъ віник. 2) мн. Раст. Artemisia scoparia Waldst. ЗЮЗО. І. 112.
Коміть нар. Внизъ. коміть-головою. Внизъ головою. Вх. Зн. 27.
Миря́нський, -а, -е. Общественный. Всі мирянські знаєш лиха. Котл. Ен. III. 27.
Повиганяти, -ня́ю, -єш, гл. = повигонити.
Повідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Отставить (во множествѣ). Повідставляй горщики від жару.
Поспитатися, -та́юся, -єшся, гл. Спросить, спроситься.
Присвячувати, -чую, -єш, сов. в. присвяти́ти, свячу, -тиш, гл. Посвящать, посвятить. Чернець про те, щоб Господеві тіло і душу в жертву чисту присвятив. К. ПС. 85. Посвящать, посвятить кому свое произведеніе. К. Кр. 5.
Скіпа, -пи, ж. Щепка. Угор. Висох як скіпа. Ум. скіпка, скіпочка. Кому йдеться, то й на скіпку прядеться. Ном. № 1668. Скіпочку засвітила. Гол. І. 58.
Слабити, -блю, -биш, гл. Ослаблять. Не тягайте свиток з пучка, його не треба слабити. Харьк. у.
Смертенний, -а, -е. Смертельно, безнадежно больной. Де вже їй устати? Зовсім смертенна лежить. МВ. (О. 1862. І. 92).