Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блажитися, -жуся, -жишся, гл. Соглашаться. Оттой блажиться їхать, а ці то не хотять.
До́кіль, докіля нар. = доки. Дещо. 119. Вража ж тебе мати знає, докіль тебе, молодице, ждати. Чуб. V. 549.
Красоля, -лі, ж. Раст. Настурціи. Tropaeolum majus. От примостилась (муха) на красолі та й думає про те, що як то гарно жить на волі. Гліб.
Позривати, -ва́ю, -єш, гл. Сорвать (во множествѣ). Почала вона рвати на собі усе, що було, та подавати йому. Позривала й те усе. Чуб. II. 413.
Попорошити, -шу́, -шиш, гл. Посыпать пылью, порошкомъ.
Потарсувати, -сую, -єш, гл. = поторсувати. Він мене за груди вхопив та довго потарсував таки. Екатер. у.
Прижовкти, -кну, -неш, гл. Нѣсколько пожелтѣть.
Раптом нар. Внезапно, вдругъ, неожиданно. Опат. 17. Так раптом взяв і поїхав. Уман. у. Як рипнули двері, москаль раптом прокинувся. Левиц. Пов. 178.
Сімсотий, -а, -е. Семисотый.
Чепарити, -рю, -риш, гл. Распяливать, корячить. Угор.