Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтоді нар. Съ тѣхъ поръ. Відтоді та полонина вівчарева звеся. Млак. 100.
Відшпандорити, -рю, -риш, гл. Высѣчь. Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив. Полт.
Льодо́к, -дку, м. Ум. отъ льод.
Нава́лювати, -люю, -єш, сов. в. навали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Наваливать, навалить. 2) Въ игрѣ въ карты (въ «віз» и пр.) класть одну лишнюю карту сверхъ той, которая покрыла. КС. 1887. VI. 464. 3) навали́ти ва́лу. Приготовить толстыхъ нитокъ изъ пакли. (Cм. вал.). Дочки валу повалили. МУЕ. III. 155.
Обосоніж нар. = босоніж. Цілу зіму проходять обосоніж і онучон не знають. О. 1861. X, 39.
Осаднити, -ню́, -ниш, гл.коня. Натереть лошади сѣдломъ или хомутомъ рану. Желех. Осаднений кінь. Вх. Зн. 44.
Старувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Проводить старость. Сим. 227. 2) Распоряжаться въ качествѣ стараго и старшаго. Чемеричка побивалась мов несамовита, наскликала прать і мазать, шити і білити сіять борошно, вчиняти і діжу місити. Харитина ж так, як пані, тільки старувала. Мкр. H. 20. 3) Разсуждать, какъ старикъ. Хто тілько старує, а робить — не доробляє. Ном. № 6543.
Цісарія, -рії, ж. Австрія.
Цнотонька, -ки, ж. Ум. отъ цно́та.
Чекарь (ря, м? рі, ж?). Маленькія дѣти. Борз. у. Чекарь так дякує після їжі, як нема старших і найпаче, як у кожного був свій хліб. Ном. № 12079.