Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заворкота́ти, -чу́, -чеш, гл. Замурлыкать. Не ззість пес, поки не поваля, а кіт, поки не заворкоче. Ном. № 12270.
Зашкрумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. = зашкарупіти (отъ тепла). Желех. Шух. І. 163.
Квартирка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кварта. Небольшая мѣра водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити. Св. Л. 169. 2) Ум. отъ нварти́ра.
Пелька, -ки, ж. Глотка. Напекла стара моя такого хліба, що і в пельку не лізе. Кобеляк. 7. П'ять літ роблю на чужу пельку. Г. Барв. 321.
Підбармовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. підбармуватися, -муюся, -єшся, гл. 1) Подкрашиваться, подкраситься. 2) Поддѣлываться, поддѣлаться. Пластун підбармовується ходом тієї звіряки, яку він... сподівається знайти. О. 1862. II. 6
Покладний, -а, -е. Запасной. Докладний гріш. Подольск. г. Покладні гроші. Шух. І. 51.
Пообсіватися, -віємося, -єтеся, гл. Окончить сѣять. За годинки люде пообсівалися. Харьк.
Соромітник, -ка, м. Безстыдникъ. То паскудник, соромітник, він і батька і матір ні за що не має. Васильк. у.
Чвир, -ру, м. 1) Гарь въ трубкѣ. Мил. М. 75. 2) Родъ водки: полугаръ, 3) Отброски при сахарномъ производствѣ. Харьк. г.
Щепити, -плю, -пиш, гл. Прививать (деревья, оспу). Тоді як щепи ми щепили. Шевч. 495.