Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валкий, -а, -е. О гончарной глинѣ: тощая глина, требующая примѣси болѣе жирной глины. Вас. 177.
Закльо́вок, -вку, м. Надклеванное яйцо, изъ котораго долженъ выйти цыпленочекъ. Н. Вол. у.
Закува́ти Cм. заковувати.
Оттуди нар. Вотъ туда. Оттуди тобі дорога. Левиц. Пов. 189.
Поскреготати, -чу́, -чеш, гл. Поскрежетать.
Тася, -сі, ж. Дѣтск. утка. Шейк. Ум. таська, тасінька, тасічка.
Тобівка, -ки, ж. 1) = табівка. Гн. І. 59. 2) Ранець. Хоть ся женит, хоть не женит, не поможе жінка, однако мет вибивати теляча тобівка. Гол. III. 108.
Уповати, -ваю, -єш, гл. 1) Разсчитывать, уповать, надѣяться. Ой на що ж ти, доню, уповала, що ти чорноморця сподобала? — Я вповала, мамцю, на жупани, я ж думала, буду за ним пані. Уман. у. 2) не вповати. Не обращать вниманія. Не вповала на худобу, а на його вроду. Мет. 83. І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає — мед-вино кругляє. Мет.
Урити, -ся. Cм. уривати, -ся.
Шпетний, -а, -е. Безобразный, плохой. Кв. Шпетна дорога. Вх. Зн. 82.