Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивозити I, -вожу, -зиш, гл. Перевозить все, вывезти все. Хоч вивози цілий ліс, то все буде один біс. Ном. № 3220.
Долуба́тися, -баюся, -єшся, гл. = довбатися, длубатися.
Ме́тло, -ла, с. Мѣсто удобное для охоты. Лебед. у.
Мутни́й, -а́, -е́ Мутный. Ой чого ж ти, мила, такая, як водиченька мутная? Н. п.
Нана́дити, -джу, -диш, гл. Наловить рыбы удочкой. Желех.
Напу́катися, -каюся, -єшся, гл. Настучаться (въ дверь).
Поменшатися, -шаюся, -єшся, сов. в. поменши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Уменьшаться, уменьшиться. Служба (салдатам) на год поменшилася. Г. Барв. 500.
Ранній, -я, -є. Ранній. Раннії сійба хоч не вродить, то із хліба не зводить. Ном. № 10153. Рання пташка пшеничну клює, а пізня очки дере. Ном. № 11309., Ум. ране́нький, ране́сенький. Чуб. V. 656.
Сверб, -бу, м. Зудъ.
Уважливий, -а, -е. 1) = уважний. Знайшов уважливого слухача. Левиц. Пов. 261. 2) Съ удар. на з-мъ слогѣ: уважливий. Важный, серіозный. Класти сіно в стоги, — се діло уважливе: можно й без обіду перебути, бо як дощ піде, а стіг не вивершений буде, то погано, — треба поспішаться. Волч. у. (Лобод.).