Булькіт, -коту, м. Клокотаніе.
Вертіж, -жа, м. Мѣсто сверленія.
Відкалабанити, -ню, -ниш, гл. Отколотить. Та так його одкалабанили, шо він ледві додому дотягся.
Живи́ця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Чаще: ледащи́ця-живи́ця. А охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Ум. живи́чка.
Заїздни́й, -а́, -е́ Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. III. 51).
Оттак нар. Вотъ такъ, вотъ такъ то. Оттак Вовчок жене ляхів повчок. Оттак! не бродячи качку піймав. оттак-пак. Вотъ такъ то, вотъ какъ. Чого це ти, о. Хведор, взявся на своїх дочок? Вони ж дурно не їдять твого хліба... — Оттак-пак! Ба ще б посідали та руки поскладали. Ум. оттакеньки, оттакечки.
Повилуплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Выйти изъ яйца (о многихъ). У нас ранні курчата гарно повилуплювалися.
Тікатися, -каюся, -єшся, гл. = тікати.
Узлуватий, -а, -е. 1) = вузлуватий і.
2) = вузлуватий 2. Хоч мале, та вузлувате. Куций німець узлуватий.
Шурпа, -пи, ж.
1) Курица съ торчащими взъерошенными перьями.
2) Женщина въ безобразномъ нарядѣ. Божевільна начепляла на себе дрантя та й ходе мов якась шурпа.
3) Непотребная женщина. Це шурпа — пранцювата баба.
