Варишка, -ки, ж. = вареха. Варишков меду не їдіт, — т. е. лакомства нужно ѣсть понемножку. Батько збирав лижкою, а діти їли варишкою.
Грі́нка, -ки, ж. 1) Ломоть, кусокъ. Молила сі Богу і все пила склінку води і їла грінку хліба на день. 2) Гренокъ. Просіяне з ушками, з грінками. 3) Корзинка подсолнечника. 4) Пучекъ орѣховъ на деревѣ. Оріхи так грінками й висять. 5) До́бру грі́нку уби́ти, пійма́ти. Выиграть что-либо. То же значеніе грі́нка йому́ впа́ла. Дідону мав він мов за жінку, убивши добру в неї грінку.
Двору́чки, -чок, ж. мн. — пресвятої. Раст. Orchis maculata.
Заневи́дніти, -нію, -єш, гл. Потемнѣть, омрачиться.
Когут, -та, м.
1) Пѣтухъ. Два когути, два дима, дві господині ніколи не погодяться.
2) Тетеревъ (у гуцуловъ).
3) Пѣтушье перо на шляпѣ гуцула. Ум. когутик. Ув. когутище. Є у мене когутище, що всю нічку кукуріче.
Кругосвіт, -ту, м. = круговид. Його (М. Вовчка) кругосвіт немаленький.
Локши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Рѣзать на мелкіе куски. 2) Бить; рубить. Так в гніві сильно їх локшив. Як назбігалось людей!.. Хто з сокирою, хто з ціпком, хто з вилами, а жінки з кочергами, — давай локшити того вовка.
Полювати, -люю, -єш, гл.
1) Охотиться. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали.
2) Имѣть желаніе къ случкѣ (о коровѣ). Бабо! а що це ви жито жарите? — Та тут, не вам кажучи, телиця полює. Ми вже й бугая до неї підпускали, так ні, не помага, знов полює та й полює.
Радосточка, -ки, ж. Ум. отъ радість.
Цькування, -ня, с. Травля собаками.