Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відцвітатися, -таюся, -єшся, сов. в. відцвістися, -туся, -тешся, гл. Отцвѣтать, отцвѣсти. Рожа одцвілася, а калина началася. Мет. 17.
Гори́цвіт, -ту, м. Раст. Adonis vernalis L. Вх. Пч. І. 8. ЗЮЗО. І. 109. Мил. М. 87.
Додмухну́ти, -хну́, -не́ш, гл. Додуть до чего-либо.
Доріка́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. дорікну́ти, -ну́, -не́ш, сов. в. дорікти́, -речу́, -че́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. МВ. І. 123. Дорік парубок гірко. Федьк. Мені за вас люде дорікають. Мнж. 104. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. К. Псал. 230. «Катре!» — дорікнула мати. МВ. ІІ. 120.
Заме́лювати, -люю, -єш, гл. Закатываться; сходить въ сторону. Сани замелюють. Женці почали замелювати з правого боку, та й поламали постать.
Ирчок, -чка, м. = ирджок. Вх. Уг. 242.
Кужілець, -льця́, м. = кужіль. Грин. III. 379.
Первотворний, -а, -е. Оригинальный. Желех.
Поштурхати, -ха́ю, -єш, гл. Потолкать.
Прозьба, -би, ж. Просьба. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьба не докаже, то докажуть буки. Ном. № 1059. Ум. про́зьбонька. Грин. III. 378.