Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наволок

На́волок, -ку, м. Жнивье, по которому посѣянъ подъ борону хлѣбъ (безъ вспашки). На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному. Камен. у. Cм. наволоком.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛОК"
Відброд, -ду, м. наїстися до відброду. Наѣсться до отвала. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Гуч! меж. которымъ гонятъ гусей = Гиля. Вх. Ут. 250.
Докоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Люба достичь желаннаго. Ой він її кохав, та не докохався, — вона його осудила, він не сподівався. Мет. 78.
Заміря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. замі́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Вознамѣриваться, вознамѣриться. 2) Замахиваться, замахнуться. Дід підійшов до дуба і вже заміривсь, щоб його рубати. Рудч. Ск. І. 97. Замірься, та не вдарь. Ном. № 3810.
Ле́шко, -ка, об. ласк. Душенька. Я тебе, лешко, ждала, ждала, а ти й не прийшла.
Пастіве́нь, -вня́, м. Отгороженная подъ пастбище земля вблизи жилья. Черниг. у.
Посолодко нар. Сладковато.
Придержати, -ся. Cм. придержувати, -ся.
Рівчастий, -а, -е. Имѣющій въ себѣ желобокъ, сдѣланный желобкомъ, желобчатый. Шух. І. 256.
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.