Гуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = Густи. Добре гудіти, коли є чім шуміти. Рѣдко употребляется.
Затекти́ Cм. затікати.
Їй-бо, їй-Богу. = Єй-Богу.
Клекіт, -коту, м.
1) Шумъ, гамъ. Вони всі говорили разом, та так голосно, що од того клекоту не було чути ні одного слова. Ішов мимо шинку, слухаю — клекіт, і собі зайшов — коли там лайка така!.. Верхнеднѣпров. у.
2) Крикъ орла.
Перерванець, -нця, м. Раст. Alsine media. Cм. мокрець.
Поздавлювати, -люю, -єш, гл. Сдавить (во множествѣ).
Скількоро мѣст. Нѣсколько. Та вийшло скількоро чоловіка копати буряки.
Соромитися, -млюся, -мишся, гл. Стыдиться, конфузиться. Бо я вже й Бога не боюсь і не соромлюся людей.
Троскати, -каю, -єш, гл.
1) Хлестать, издавать звукъ бичомъ.
2) Бить.
Штиль м.
1) лю. Манеръ, образецъ. Cм. шталт. А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль.
2) ля. Деревянный роженъ для носки соломы. Штилі, що солому носять, як молотять. Кладе копицями, а виносить штилями.