Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відучувати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Доба́вити Cм. Добавляти.
Запле́нтати, -та́ю, -єш, гл. Заплести, заболтать. Щось таке заплентав, що й не розбереш.
Засті́льний, -а, -е. Застольный. Розговорились, трапезуючи... Постановили громадою застільною так... К. Д. Серце, 19.
Переспів, -ву, м. 1) Перепѣвъ. 2) Переводъ стихами. Іов. Переспів Павла Ратая.
Приговорювати, -рюю, -єш, сов. в. приговори́ти, -рю́, -риш, гл. Приговаривать, приговорить, примолвлять, присказывать. Рудч. Ск. І. 16. Буйним вітрам та й приговорила: «Повій, вітре, з далекого краю». Мил. 119.
Роздзвонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раззвониться.
Розщипати Cм. розщипувати.
Трут, -та, м. 1) = трутень. Вх. Зн. 71. 2) Падающая звѣзда. Вх. Зн. 71.
Хухрити, -рю, -риш, гл. = лузати. Хухрити насіння. Лубен. у.