Калячити, -чу, -чиш, гл. Быть невнимательнымъ, разсѣяннымъ? зѣвать? ротозѣйничать? Піддружий, ти там що калячиш? про тебе так усе дарма! буяри роблять що — не бачиш? дичись, уже шишок нема.
Клак, -ка, м.
1) = клоччя. Хунта клаків не варт. Клаки йдуть на підкиння в рядних. Ніякий дружбонька, ніякий, — має квіточку з клаків.
2) Клыкъ (свиной).
Леда́щий, -а, -е. = ледачий. Ледащому всюди зле.
Наприйма́ти, -ма́ю, -єш, гл. Принять много.
Недугування, -ня, с. Болѣзнь.
Перепадистий, -а, -е. Непостоянный, перемѣнчивый. Перепадиста зіма: то сніг, то дощ.
Поломитися, -млюся, -мишся, гл. Сломаться. Дорогою вісь поломилася. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Плужок... не поламлеться. Свічки не поламнуться, як оцюди положу?
Пука, -ки, ж. Конецъ пальца, точнѣе: внутренняя сторона конца пальца. Пісок пальці роз'їдає, крівця пуки заливає. Ум. пучка. Cм. это слово.
Середняк, -ка, м. Сердцевина рога. Cм. осередок 1.
Теремовий, -а, -е. Относящійся къ терему? Строевой? Занесу її в теремовий ліс, в теремовий ліс, близько дороги.
