Бистриня, -ні, ж. Быстрина, быстрое, стремительное теченіе воды. Люблять прать на самій бистрині. . Один з плотів, збившись з бистрини, трапив між каміння.
Жалі́ння Ii, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» 2) Жалоба. Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає.
Коханий, -а, -е. 1) Любезный. Ляхам своїм коханим росказуйте, а не мені. 2) = коханець. Не жди свого коханого з далекого краю. 3) Милый, любимый, дорогой. Чи я в батька не кохана була? Пан-отченьку ти наш коханий! 4) Обыкновенно съ удар. на первомъ слогѣ: коханий. Взлелѣянный, вырощенный. Тілько що соняшники не кохані, не прохані ростуть собі. Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала. Ум. коханенький. Синочки да кучерявенькії, а дочечки да коханенькії.
Нахварбувати, -бую, -єш, гл. Накрасить.
Осмілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. осмілитися, -люся, -лишся, гл.
1) Становиться, стать смѣлѣе, ободряться, ободриться. Вона з ним так скоро осмілилась.
2) Осмѣливаться, осмѣлиться. Рука не зведеться, серце не осмілиться тебе рубати.
Повідня, -ні́, ж. У колесниковъ: дышло или приводъ, вставленный во вращающееся ухо пенька (Cм.); приводится въ дѣйствіе силою лошади или воловъ, совершающихъ круговое движеніе съ прикрѣпленнымъ веревками къ повідні ободомъ.
Снага, -ги, ж. Сила; физическая возможность. Бувало, в кого є снага, обійде чи двадцять хат, чи тридцять. Робимо, мамо, до кровавого поту і вже снаги не стає.
Соромити, -млю, -миш, гл. Срамить, стыдить.
Чисниця, -ці, ж. Три нитки или 1/10 пасма. йому три чисниці до смерти. Одной ногой въ грубу.
Шостий, -а, -е. числ. Шестой. Два стоїть, два лежить, п'ятий ходить і шостого водить.
