Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набурити

Набу́рити, -рю, -риш, гл. Налить много. Вона туди дьогтю набурила. Мнж. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБУРИТИ"
Вигодинитися Cм. вигодинюватися.
Ізс.. Cм. зс.
Коненько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Кравецький, -а, -е. Портняжескій.
Мілковеддя, -дя, с. Мелководье. По мілководді скрізь розляглося широколисте латаття. Левиц. І. 63.
Недужий, -а, -е. 1) Больной. Всі в кого, були недужі на всякі недуги, приводили до його. Єв. Л. IV. 40. Пійшов ізнов до недужої. Кв. І. 95. 2) Безсильный.
Південний, -а, -е. 1) Полуденный. Під гарячим промінням південного сонця рушили в дорогу. Левиц. І. 283. 2) Южный. Магнитна стрілка завжди повертається одним кінцем на північну сторону, а другим на південну. Ком. II. 90.
Потовщати, -щаю, -єш, гл. Потолстѣть. Вони од тепла роздалися, потовщали. Ком. II. 54.
Скорен = скорий. Ном. № 47.
Таланистий, -а, -е. Счастливый, удачливый. Який ти, Хведоре, таланистий. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.