Баламут, -та, м. 1) Возмутитель, нарушитель душевнаго покоя, обольститель. Баламуте всього світа, баламутиш мої літа: як приїдеш, мене любиш: як поїдеш, то й забудеш. 2) Знахарь. 3) Рыба: макрель, Scombres scombrus.
Відігнати Cм. відганяти.
Ди́бом нар. Дыбомъ. Бувало покійний Окрім як стане росказувати, царство йому небесне, — дак волос дибом становиться. Пропадає, мов порошина з дула, тая козацькая слава, що по всьому світу дибом стала. Сивиллу тут замордовало і очі на лоб позганяло, і дибом волос став сідий.
Нетямки нар. Не понимая, безсознательно. Пускали нетямки великі добра з рук.
Повтелющуватися, -щуємося, -єтеся, гл. То-же, что и утелющитися, но во множествѣ.
Подіватися, -віємося, -єтеся, гл. Задѣваться (во множествѣ). А коні не знати де подівались.
Покасувати, -су́ю, -єш, гл. Упразднить (во множествѣ).
Полик, -ка, ж. Ум. отъ піл.
Теплінь, -ні, ж. Тепло, теплота. У зімі така теплінь у хаті.
Чамара, -ри, ж. Верхняя одежда галицкаго мѣщанина, то-же, что и капота у него-же, но болѣе украшенная тесьмою и кистями и застегивающаяся висячими петлями.
