Безвік, -ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Вислужувати, -жую, -єш, сов. в. вислужити, -жу, -жиш, гл.
1) Прослуживать, прослужить извѣстное время. Дай мені, Боже, цей год вислужить.
2) Заслуживать, заслужить, зарабатывать, заработать. Служив я, дума, год, — вислужив день поля на год.
Відсисати, -са́ю, -єш, гл. Отсасывать.
Волиняк, -ка, волинянин, -на, м. Житель Волыни.
Ех! меж. Эхъ! Ех, говорить, мало! Хоть би ще трошки дали. Чого ти, жінко, плачеш? — Ех, чоловіче, чого я плачу! А зробиш мені те, що я тебе буду просити? Ех, як би то!... Та що й казать! Кебети не маю.
Незносний, -а, -е. Нестерпимый. Годі мліти серцю моєму з незносної тут.
Оженитися, -ню́ся, -нишся, гл. — з ким. Жениться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Я, каже, з тобою оженюсь. Оженився з тією дівкою.
Позаслужувати, -жуємо, -єте, гл. Заслужить, заработать (о многихъ). Чи небагато ж ви в Київі позаслужували?
Посполу нар. Вмѣстѣ, разомъ. Довго вони плакали й горювали удвох посполу. На добридень тобі, тату, і тобі, мамо, вам, діди, і вам, баби, вам, братіки і сестриці, і всім посполу, і Богу святому. Бувайте здорові, з неділею! — Спасибі, посполу з вами.
Проспати, сплю, спиш, гл.
1) Проспать. Чигирине, Чигирине, мій друже єдиний! проспав єси степи, ліси і всю Україну.
2) Переспать. Ничипір проспав свій хміль.