Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Добро́дійка, -ки, ж. 1) Благодѣтельнница. 2) Сударыня. "Так ти на тім світі була?» — Була, моя добродійко. — «Що ж ти там бачила?» — Усе бачила, добродійко, що діється з грішними душами. ЗОЮР. І. 304. 3) Госпожа. Добродійка N сіми днями виїхала звідси. 4) Шано́вна добро́дійко! Високопова́жна добро́дійко. Милостивая государыня! Ум. Добро́дієчка.
Живопи́хом нар. Сильно спѣша, насильно. Ми огірки збірали яко мога швидче, живопихом. Новомоск. у.
Листа́тий, -а, -е. Имѣющій большіе листья. Бур'ян там поріс такий листатий. Грин. II. 14. Сьогорішній очерет такий листатий. Полт. г. Тьохнув соловейко на листатому клені. МВ. ІІ. 78., Ум. листатенький. Любисток листатенький. Мил. 89.
Підривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. підірва́ти, -рву, -рвеш, гл. Подрывать, подорвать.
Повиковирювати, -рюю, -єш, гл. Выковырять (во множ.). Повиколупував із лоба очі. К. МБ. III. 242.
Поворотко нар. Просторно, удобно поворачиваться. Не поворотко копати в вузькій криниці.
Роскарячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскарячитися, -чуся, -чишся, гл. Раскарячиваться, раскарячиться.  
Убіральник, -ка, м. Снарядъ для сниманія шерсти съ кожи (у кожевниковъ). Вх. Зн. 5.
Уколошкати, -каю, -єш, гл. Умертвить, убить. Злигалася з хазяїном і вкупі уколошкали хазяйку. Мир. Пов. II. 103. Отоді то й Гарина на Орельці уколошкали, та не його одного — і других посікли на капусту. Стор. II. 9.
Червонюх, -ха, м. Снигирь. Вх. Пч. II. 11. Cм. снігур.