Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Єнера́льський, -а, -е. Генеральскій. Желех.
Люз, -зу, м. 1) Свободное мѣсто. Желех. люзом. Какъ нарѣчіе: свободно; въ безпорядкѣ; неукрѣпленно. Люзом ходити. Желех. Кінь... на каменистій дорозі пошнипає (обнюхає) каміне, попробує ногою, чи не лежить воно люзом. Шух. І. 79. 2) Смѣна караула? Федьк. III. 165.
Наля́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. наляка́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Пугаться, напугаться.
Панити, -нить, гл. безл. Нравится. Не панить. Не нравится. Шух. I. 83.
Перепитуватися, -туюся, -єшся, гл. Спрашивать другъ друга. Стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити. Єв. Л. XXII. 23.
Плутаниця, -ці, ж. Путаница, вздоръ, чепуха. Рудч. Ск. II. 65. Плутаницю плутав мені таку, що зовсім не до ладу. Павлогр. у.
Позагрузати, -заємо, -єте, гл. Завязнуть, увязнуть (о многихъ). Корови біля річки позагрузали. Харьк. у.
Пшенишнище, -ща, с. = пшеничище. Вас. 196.
Рибарь, -ря́, м. = рибалка. Вх. Зн. 59. Сам Бог призвав рибарів на апостолів. Гол. Од. 11.
Скеля, -лі, ж. Скала. Мнж. 32. Море, грай, реви, скелі ламай. Шевч. 57.