Вільце, -ця, с. = вильце. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Ум. вілечко.
Гра́йка, -ки, ж. 1) Игра, партія игры. Ходіт до мене на грайку. 2) Родъ сильно жужжащей при полетѣ мухи.
Дань, -ні, ж. Дань. Колись був у Київі якийсь князь, лицар, і був коло Київа змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Дізнались турки, злі недовірки, підписалися до Почаїва що-году дань давати.
Залої́тися, -лою́ся, -ї́шся, гл. 1) Засалиться. 2) Облѣпиться чѣмъ. Залоївся камінь, бо зерно було сире, то мов тістом замазав хто.
Краятися, краюся, -єшся, гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв.
Пам'ятний, -а, -е. = пам'ятковий. Дав пам'ятного.
Покапотіти, -почу, -тиш, гл. Закапать.
Покружляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Покружить, покружиться (летая, ходя, бѣгая).
2) Попировать.
Понадсмоктувати, -тую, -єш, гл. Надсосать (во множествѣ).
Поспішати, -ша́ю, -єш, сов. в. поспіши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить, поспѣшить, торопиться, поторопиться. Швидче додому поспішає. Ой не копай, козаченьку, зілля, та поспішай до дівчини на весілля.
