Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зацирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заштопать.
Лучи́ця, -ці, ж. Раст. Chara vulgaris. ЗЮЗО. І. 116.
Маку́луватий, -а, -е. Неповоротливый, увалень. Мнж. 185.
Огородникувати, -ку́ю, -єш, гл. Заниматься огородничествомъ. А той огородник навчив його огородникувать. Чуб. І. 182.
Порозскакуватися, -куємося, -єтеся, гл. То-же, что и розскочитися, но во множествѣ.
Самопал, -лу, м. 1) Самопалъ, ружье. Вивірився Козубай на війну з ляхами, взяв з собою самопал і лук зо стрілами. Лукаш. 112. 2) Ловушка на медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7.
Спиватися 2, -наюся, -єшся, сов. в. сп'ястися, зіпнуся, зіпнешся, гл. 1) Застегиваться, застегнуться, пришпиливаться, прикалываться, приколоться. 2) Подниматься, становиться. На ноги сп'ястись. Левиц. І. Становиться на цыпочки, приподниматься на пальцахъ; вообще тянуться къ чему-либо выше стоящему. Ввійшла я до неї вчора, вона спинається на вікно. МВ. І. 3) О лошади: становиться, стать на дыбы. 4) Спорить, возставать, возстать противъ кого. Як то проти старшини спинаться. Канев. у. Мені не можно спинаться з старшиною, бо сина у москалі оддасть. Канев. у.
Фуфулиця, -ці, ж. = фуфалицяЖелех.
Чистник, -ка, м. Раст. Ranunculus acris L. Анн. 290.
Шпигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Однокр. отъ шпигати. 1) Кольнуть. Як раз Гибсона і насів, шпигнув в висок над правим оком. Котл. Ен. VI. 27. 2) Кольнуть, уколоть словами. Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях. Г. Барв. 107.