Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мозчити

Мозчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мізчити. Мозчили голови і спини. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЗЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЗЧИТИ"
Досіва́ти, -ваю, -єш, гл. = досіювати.
Доторка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. доторкну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = доторкатися. Перенесу ключі не побрязкаючи, пробужу малого не доторкаючи. Мет. 26.
Жура́вчик, -ка, м. Ум. отъ журав.
Лу́да, -ди, ж. Бѣльмо? Роспадеться луда на очах ваших неситих; побачите славу, живу славу дідів своїх. Шевч. 215.
Молодни́ча Cм. молоднеча.
Обмолот, -ту, м. Окончаніе молотьбы.
Осетник, -ка́, м. Раст. luncus effusus. Шух. І. 21.
Пира, -ри, ж. = пирга. Вх. Зн. 48.
Солодкомовий, -а, -е. Сладкорѣчивый, краснорѣчивый. О. 1862. IX. 124.
Троєзілля, -ля, с. раст. Trifolim pratense. Котрий мені троєзілля достане, той зо мною до шлюбу стане. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЗЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.