Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мовка

Мо́вка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ва.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВКА"
Афиня́к, -ка, м. Наливка на черникѣ. Гуцул.
Верія, -рії, ж. = верея. Желех.
Завихри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Поднять шумъ. Поки нема його, то й тихо, а як прийшов, так і завихрив. Н. Вол. у.
Келішок, -шка, м. Рюмка. Св. Л. 58.
Питущий, -а, -е. Пьющій.
Поприлазити, -зимо, -зите, гл. Прилѣзть, приползти (о многихъ).
Розгониха, -хи, ж. Та, которая разгоняетъ, — эпитетъ каши, такъ какъ при простомъ крестьянскомъ обѣдѣ послѣ нея встаютъ изъ-за стола. Каша — розгониха наша. Ном. № 12317.
Стояк, -ка, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Вас. 165. 2) Часть звіяшок (Cм.). МУЕ. III. 14.
Ушити, -ся. Cм. ушивати, -ся.
Шляхточка, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.