Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мниха

Мни́ха, -хи, об. Вялый, неповоротливый человѣкъ. Харьк. г. Мжн. 185. Іде штриха-мниха з обідом нерано. Грин. III. 662.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МНИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МНИХА"
Дарі́ння, -ня, с. Дареніе.
Дохожа́лість, -лости, ж. Пожилыя лѣта. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись. Левиц. Пов. 168.
Залу́биці, -ць, ж. мн. Сани съ кузовомъ.
Кабинет, -ту, м. Кабинета. Восьма хата — мій кабинет. Левиц. І. 219.
Колотвиця, -ці, ж. Лучина, дрань. Вх. Зн. 27.
Колошкати, -каю, -єш, гл. Тревожить, вспугивать. За те (б'ють), — сказав один Рябкові з наймитів, — щоб не колошкав ти вночі своїх панів. О. 1861. III. Гул.-Арт. 82. Я гнав овець до старости, а вони два перебігли та й давай мені колошкати овець: кишкають на вівці, одбивають од мене Я кричу: не полохайте, а вони колошкають. Павлогр. у.
Ля́шенько, -ка, м. Ум. отъ лях.
Неймовіра, -ри, об. Недовѣрчивый человѣкъ.
Торік нар. Въ прошломъ году. Виглядала козаченька молодого, що торік покинув. Шевч. 27.
Чулко, -ка, с. Головной уборъ засватанной дѣвушки: картонный обручъ, обвитый лентами, сзади также виситъ пучекъ лентъ. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МНИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.