Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Великовоїнний, -а, -е. Тотъ, кто великій воитель. Іван великовоїнний за 'дним махом-побивахом сто душ побиває. Рудч. Ск. ІІ. 185.
Віщун, -на, м. Вѣщунъ, предсказатель. Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює. Котл. Н. П. 365. Під бороною з залізними або осиковими зубцями можна виховать пса віщуна-ярчука. Ном. № 291.
Кошарчина, -ни, ж. Небольшая кошара. Полт. г.
Краєвий, -а, -е. Мѣстный. Широко роскидав він вісти про краєве духовенство. Левиц. І. 180.
Мисте́ць, -тця́, м. Мастеръ, мастакъ. О. 1862. І. 65.
Мокре́ць, -ця́, м. 1) Мокрець, болѣзнь лошадей. 2) Мокрыя дрова. Рудч. Ск. І. 140. 3) Раст. a) Asperugo procumbeus L; б) Galium Aparine. ЗЮЗО. І. 171; в) Sagina procumbens L.
Отаманський, -а, -е. Атаманскій. Левиц. Пов. 235.
Пороняти, -ня́ю, -єш, гл. Бросить, сбросить (во множествѣ). Кайдани із рук, із ніг у Чорнеє море пороняв. АД. І. 214.
Рев, -ву, м. Ревъ. Скот пустився з ревом. Мнж. 35. Ввійшла к Юноні з ревом, стуком. Котл. Ен.
Шкаметник, -ка, м. Крадущій куски необработаннаго сукна (Cм. шкаметка); вообще воръ. Вас. 212.