Гарбання, -ня, с. Захватъ, грабежъ. Гарбання чужої предківщини.
Зменшати, -шаю, -єш, гл. Уменьшиться. Добрий дощ ішов та вже зменшав трохи.
Зохматися, -маюся, -єшся, гл. Пожелать. Мати собі міркувала, що як пійде на розглядини, що й своє, мовляв, тягло, і велика ікона від покійної жінки дітям зосталась, то я й зохмаюсь (заміж). Почула, що чоловік до свата збірається, та й собі зохмалась туди ж іти.
Зсунути, -ся. Cм. зсовувати, -ся.
Киринний, -а, -е. Грязный, испачканный.
Підшкильнути, -ну, -неш, гл. Посмѣяться надъ кѣмъ, уколоть насмѣшкой. Воно було й на лад пішло у їх дім, та Ілько підшкильнув пана трохи, а він і каже: «як отак шкилювати з мене, так шкода! не найму землі».
Прибувати II, -ва́ю, -єш, сов. в. прибу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Примѣрять, примѣрить (обувь). Чи ти прибувала черевики? не малі?
Прочинити, -ся. Cм. прочиняти, -ся.
Роздлубати, -баю, -єш, гл.
1) роздовбати.
2) Понять. Ніяк не роздлубаю, що воно є.
Удавати, -даю, -єш, сов. в. удати, удам, -даси, гл.
1) Притворяться, притвориться, дѣлать, сдѣлать видъ. Упала, а вони регочуться: удає, кажуть, удає. Я удавав, буцім то мені й байдуже. Дурень удавав, буцім-то йому не хотілось продавити тієї шкури. Удав, що спить.
2) Прикидываться, прикинуться чѣмъ, корчить изъ себя что. Добрий воїн і душа щира козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Удає з себе пана.
3) Преимуществ. сов. в. Удачно сдѣлать, выполнить. Співала би співаночки, та не вмію вдати.... будуть ся сміяти. На самоті чого не вдаси, а в гурті як не той. Яких буханців, книшів було вдам.