Вигадливий, -а, -е. 1) Изобрѣтательный.
2) Прихотливый. А жінка вередлива та вигадлива.
Дякі́в, -ко́ва, -ве Принадлежащій дьячку, дьячковскій. Оттак чини, як я чиню: люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову.
Повідриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оторваться (во множествѣ). Повідривалися телята та й повтікали.
Пошматати, -та́ю, -єш, гл. = пошматувати. Зірве шкуру, начне її шматать, поки пошмата на кусочки.
Правило, -ла, с. 1) Руль. Човен без весла й правила. 2) Часть сапожной колодки, клинообразные куски дерева, вставляемые въ голенище. Де узявся швець і кравець, приніс шило і правило, ще й дратви кінець. 3) Часть походючої ступи. Cм. ступа. 4) Часть олійниці. (Cм.). 5) Часть веретінника. (Cм.). 6) Въ деревянной стѣнѣ: бревно, идущее право (прямо) отъ угла до угла, не прерываемое окнами или дверями.
Раювання, -ня, с. Жизнь въ раю, райское блаженство.
Розламувати, -мую, -єш, сов. в. розлама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Разламывать, разломать.
Тітка, -ки, ж.
1) Тетка. Дядько не батько, а тітка не мати. Ноя.
2) Всякая замужняя женщина. Тітко! а де тут Тарасова хата?
3) Лихорадка. Ум. тітонька, тіточка. Мандрівочка — рідна тіточка.
Хавкун, -на, м. = хавдій.
Характер, -ру, м. Характеръ. Глибоко твердий характер.