Кабіж, -жу, м. = шкода 1. Він став і стереже, щоб іще кабіжу не наробили.
Кресати, крешу, -шеш, [p]одн. в.[/p] креснути, -сну, -не́ш, гл.
1) Высѣкать, высѣчь огонь. Один став кресати, щоб кашу варити. Щось у полі та за військо йде, шаблями огонь креше.
2) Бить, колотить, ударить. Та й став по ребрах ще кресать. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа.
3) Подковами звенѣть. Пішов козак дорогою, підківками креше.
4) Быстро дѣлать рядъ однихъ и тѣхъ же движеніи (при работѣ І пр.). Женці молодії, серпи золотії, — так і крешуть. Ой млин меле, вода реве, а колесо креше, а колесо креше.
Ло́зниця, -ці, ж. Родъ примитивной плодосушилки.
Побагатшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться богаче.
Приповняти, -ня́ю, -єш, гл. Дополнять. Хай вам Бог приповня.
Прямісінько нар. Совершенно прямо, прямехонько. Та так прямісінько й біжить до бідного ягняти. Прямісінько додому.
Пустий, -а́, -е́ 1) Пустой. 2) Пустой, глупый, безсодержательный, легкомысленный. Да ти пусту оце бесіду звів. А в козака розум пустий; хоче дівку з ума звести. 3) Ненужный, безполезный. Пусте зілля. Сорная трава.
Смілко нар. = сміло. Так не смілко береться.
Утішно нар. Весело; радостно, пріятно. Їй любо було одкривати світ його очім, — утішно думати: з якою натоптаною головою виросте її онуча. Втішно було мені добре слово почути. Грає циган коломийки, втішно всі гуляють.
Чабанити, -ню, -ниш, гл. = чабанувати.