Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дровни́к, -ка, м. Дровянной сарай.
Заневі́рнити Cм. заневірня́ти.
Остиглувати, -лую, -єш, гл. Остановить для отдыха (скотъ). Чередники остиглували скотину біля річки. Зміев. у.
Пархач, -ча, м. 1) Паршивець. 2) = парх 2.
Пригра, -ри, ж. Вылетъ пчелъ значительной кучей изъ улья на нѣкоторое время. Зашуміло село, як на пригру бджоли. Мир. ХРВ. 260.
Рапчак, -ка, м. = рапак. Вх. Уг. 264.
Рихтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Снаряжаться, готовиться. Почали в дорогу рихтуватися. Св. Л. 174. До того пана написали два цісарі: «Ти сі рихтуй, бо ми маємо бути в тебе на обіді». Гн. І. 155.
Розгортувати, -тую, -єш, гл. = Розгортати.
Сиж, -жа, м. Родъ игры въ карты, подобный великорусскимъ «носкамъ». КС. 1887. VI. 467.
Цокати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цокнути, -кну, -неш, гл. Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. Вона цокнула тим зубом об сковороду. Чуб. II. 156. О часахъ: тикать. Годинник на стіні цокав. Левиц. І. 134.