Вижинати, -на́ю, -єш, сов. в. вижати, -жну, -неш, гл. Сжинать, сжать. Ой тоді я снопи зв'яжу, як житечко вижну.
Гайтусь, — ходити Дѣтск. Испражняться. На чорнім хліб ся родить, а на біле гайтусь ходять.
Завита́ти, -та́ю, -єш, гл. = завітати. Завитав я до веселої козачої хати попасувати коні. Січові гості завитали таки до нас.
Заха́ркати, -каю, -єш, гл. Захаркать, начать харкать.
Книгогриз, -за, м. Презрительно: книжникъ, вѣчно возящійся съ книгами. Ти написав томів із сотню, книгогризе.
Наполега́ти, -га́ю, -єш, гл. = наполягати. Одначе таки наполегали на їх, щоб узяли. А я все наполегаю: скажи та скажи!
Ополоник, -ка, м.
1) Разливная ложка. Видно між ложками ополоник.
2) Головастикъ. У нашому ставку нема риби, а жабів та ополоників — чортова тись. Ум. ополоничок.
Повсякчасно нар. Во всякое время, всегда.
Рип! II, меж. Скрипъ! Коли ж тут у сінях двері — рип! Чую — рип! Рип у хату.
Рискалина, -ни, ж. Рукоятка заступа.