Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́рніка, -ки, ж. Раст.: баранникъ горный, Arnica montana. Шух. І. 21.
Говоріння, -ня, с. Говореніе, манера говоренія.
Злобитель, -ля, м. Недоброжелатель. Злобителів старшина пооддавав у москалі, та тепер що зна, те й робе. Канев. у. Є такі злобителі, що його підпалюють. Міусск. окр.
Ли́півка, -ки, ж. 1) Кадка изъ липоваго дерева. Коли огляділись до липівки, що на горищі з медом була, аж вона перекинута й вилизана. Драг. 363. 2) Родъ дыни. Ум. липівочка.
Ми́ро, -ра, с. Мѵро. ЗОЮР. І. 161. Іду меж мир, миром мированая. Чуб. І. 132.
Пила, -ли, ж. Пила. Шух. І. 88, 175. Ум. пилка.
Помога, -ги, ж. Помощь. Ном. № 4557. Мкр. Г. 22. Бог усім помога. Черк. у. Переплива на помогу. Шевч. 60. Та з божої помоги топчи вороги під ноги. Н. п.
Свист, -ту, м. 1) Свистъ. (Змій) своїм свистом за 40 верстов людей побивав. Грин. II. 270. Коли вже ви перестанете того свисту? МВ. (О. 1862. III. 64). 3) піти у свист. Сбѣжать, пойти въ бѣга. Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист. Ном. № 11035. 3) = цвист. Вас. 166.
Скотинний, скотинячий, -а, -е. Относящійся къ скоту, скотскій. Це був у нас скотинячий ярмарок. Міусск. окр.
Узувати, -ва́ю, -єш, сов. в. узути, узую, -єш, гл. Обувать, обуть. В свої чоботи хоче його взути. Ном. № 3092. Взутті, а слід босий. Ном. № 1182.