Викидати 2, -даю, -єш, сов. в. викинути, -ну, -неш, гл. 1) Выбрасывать, выбросить. Як іде гряд, викидають на двір сковороду і кочергу, щоб перестав. Кожух викинув од молі провітрювати. Заткнула вона за косу червону макову квітку і викинула потім. Переносно: выкидать, выкинуть, исключать, исключить. Із пісні слова не викинути. Із ряду і сього не викидають. 2) Бросать, бросить деньги на тарелку или въ шапку при сборѣ ихъ (напр. на крестинахъ, на свадьбѣ, во время увеселеній молодежи и пр.), а отсюда уже и просто давать въ такихъ случаяхъ деньги. На вечорницях хлопці викидають гроші дівчатам на гостинці. На мед, на горілочку та скидаються, — викинув Іванко та копу грошей. Дружко викидає на тарілку дві копійки. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая! Не велю я тобі сього козака з хати виганяти; хоч я свій осьмак на пиво викидаю, а ти його з хати не вибивай. викидати принос. У разносчиковъ мелочн. товара: на общемъ собраніи партіи. предъявлять весь собранный въ селахъ. товаръ и остатокъ наличныхъ денегъ. 3) викидати на очі. Колоть глаза. Часто дітям його викидали на очі, що батько їх... до церкви не ходить. Мені на очі викидають, що нас хати нема. 4) Бросать, бросить вверхъ, подбрасывать, подбросить. А що, хто вище викинув? 5) О растеніях. викидати колос — колоситься. Соловейко щебече, поки жито колос почне викидати. — качани. О капустѣ: давать кочни. Ти, капусто, викидай качани! 6 — хлаки. Вывѣшивать, вывѣсить флаги. Викидають три хлаки.
Вимня, -ня, с. = вим'я. Ум. ви́мнячко.
До́лник, -ку, м. Мѣра жидкости въ двѣ осьмушки.
Закидни́й, -а́, -е́ Многоснѣжный. Зіма закидна.
Зго́дно нар. Выгодно. Згідніше купити у місті, ніж у селі.
Зміряти Cм. змірити.
Зсукуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться сучковатымъ.
Ідеал, -лу, м. Идеалъ. Все, що чужі краї прозвали ідеалом, сияло перед ним в небесній красоті.
Півкуля, -лі, ж. Полушаріе.
Скориноньки, -ньок, мн. ум. отъ скірні.
