Бліхарь, -ря, м. Бѣлильщикъ (полотна). Вх. Лем. 392.

Дух, -ха и -ху, м. 1) Воздухъ. Паляниця як пух, як дух, як милее щастя. Ном. № 12332. 2) Запахъ. Куривсь для духу яловець. Котл. Ен. І. 19. Дух вовчий обмили. О. 1861. VI. 164. 3) Теплота. Шух. І. 263. Тепера солома — ні духу з неї, ні що. 4) Духъ, дыханіе. Глянула, усміхнулась, — та й духу не стало. Й мати вмерла, в одній ямі обох поховали. Шевч. Захопило дух. Так йому дух затягне, дише, дише, поки оддише. Ото мороз, аж дух захвачує. Ном. Над ним воли своїм духом дихали. Чуб. ІІІ. 323. бою́ся твого́ сина й ду́ху. Очень боюсь твоего сына. Грин. І. 149. дух ле́дві зво́дить. Едва дышетъ. Мкр. Н. 5. важки́м ду́хом ди́хати на ко́го. Гнѣваться, сердиться на кого. Ном. № 3360. нечи́стим ду́хом ди́хати на ко́го. Быть неискреннимъ къ кому, обманывать кого. Король на нас нечистим духом дише, універсали єзуїтські пише. К. ЦН. 180. що ду́ху. Изо всѣхъ силъ. Пан, що було в його духу, пригнався. МВ. (О. 1862. ІІІ. 70). що ду́ху є зіпа́є. Кричить во все горло. без ду́ху прибі́гти. Запыхавшись отъ быстраго бѣга, испугавшись сильно, прибѣжать. Драг. 48. ду́хом. Мигом. Духом збігає і принесе. Васильк. у. Кинулись духом і, не справивши нічого, похапцем звінчалися, щоб ще не розлучила нас пані. МВ. (О. 1862. ІІІ. 68). 5) Духъ, мужество, смѣлость. Набравшися духу, мовляв. нагна́ти ду́ху. Напугать. Ном. №4181. 6) Духъ, душа. Малі тілом, та великі духом. Ном. № 7332. нема́ ні ду́ха. Нѣтъ рѣшительно никого, ни души. Мнж. 31. Нема нікого, аж ні духа, а ні тобі лялечки. Мнж. 130. 7) Духъ. Із Отця, із Отця Дух святий виходить. Чуб. ІІІ. 11. І Дух Божий вітав над водами. Св. П. 1 кн. Мус. І. 2. 8) Духовъ день (праздникъ). До Духа не знімай кожуха. Ном. 9) Прорубь для ловли рыбы, закрывающаяся конусообразною кучею снѣга. Сим. 146. 10. — земляни́й. Паутина, которой земляные пауки выстилаютъ свои норы. Мнж. 156. Ум. душок.  

Зати́н, -ну, м. Родъ перегородки изъ камыша, ставящейся въ рѣкѣ, чтобы задержать рыбу, которая, ища выхода, попадаетъ въ поставленную вершу. О. 1861. XI. 116. Отце ж ми робим затин — з очерету, пускаємо ворітця, а біля них спускаємо у воду вершу проти води; через день і набіжить окунь і плітка. О. 1861. XI. 115.

Зга́мкати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. Съѣсть, проглотить. І лиш гляди, то і влучає, щоб згамкати мене, як блин. Котл. Ен. V. 13.

Зобуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зобутися, -буюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. З сем'єю вигодувався, зодігся і зобувся. Сим. 196.

Мости́вий, -а, -е. 1) Милостивый. Мостивий пане! 2) Именитый, знатный. Орудують пани мостиві людьми, як бидлом. К. МБ. XI. 152. Не цареві мостивому, не пану в палаті, а тобі, єдиний друже, хочу одспівати мою думу... Федьк. III. 103.

Оденутися, -нуся, -не́шся, гл. Одѣться. Оденулась молодая та й мелькнула з хати. Мкр. Н. 21.

Панцер, -ра, м. Панцырь, броня. ЗОЮР. І. 159. Повкидала шляхта панцери й шишаки. К. Досв. 14.

Ухань, -ня, м. = вухань. Рк. Левиц.

Ціновка, -ки, ж. Аукціонъ, продажа съ аукціоннаго торга. Тепер у нас у городі цінують одного купця.... Треба нам на ціновку вистигать. Тільки гляди, вийдуть два купці, будуть торгувать, а ти вийдеш третій на ту ціновку. Будуть говорить: «хто шо дає за сі два доми?» То ти не озивайся, а мовчи, хай вони свою ціну дають. Один надає дві тисячі, другий — чотирі, а як крикнуть утретє: «хто більше?», то ти аж тоді вже набавляй. Грин. І. 113.