Гукну́ти, -кну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ гл. гукати. Як стукне, так і гукне. Гукнув: здоров, дядьку! Загомонять самопали, гукнуть гаківниці.
Ди́вка, -ки, ж. Диковина. Въ выраженіи: Нема́ ди́вки. Не удивительно. Нема дивки на свої гроші, а чужі все важкі.
Законода́вець, -вця, м. Законодатель.
Лебедець, -дця́, м. Ум. отъ ле́бідь.
Навину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Навернуться, подвернуться, случайно встрѣтиться.
Озюм, -му, м.
1) Изюмъ.
2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма.
Погаситися, -шуся, -сишся, гл. Потухнуть.
Прохвостиця, -ці, ж. = прочуханка. Пішла біда до Лохвиці, і там дано прохвостиці.
Стрибун, -на, м. Прыгунъ. Стрибун, стрибунець. Ум. стрибуне́ць.
Туга 1, -ги, ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Стала к їх серцям велика туга налягати. Ум. туженька, тугонька. Серцю туженьки завдав.
