Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тяпкарь

Тяпкарь, -ря, м. = кептар. Угор. Гол. Од. 82.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 303.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯПКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯПКАРЬ"
Ассафе́т, -ту, м. Ассафетида (Asa foetida), затвердѣвшій млечный сокъ корня Ferula Scorodosma Benth. et Hook u Ferula Northex Boiss. Під ніс їй (хворій) клали ассафету і теплую на пуп сервету. Котл. Ен. IV. 45.
Бережак, -ка м. Прибрежный житель.
Відлити, -ся. Cм. відливати, -ся.
Запльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заплюва́ти, -люю́, є́ш, гл. Заплевывать, заплевать.
Напу́катися, -каюся, -єшся, гл. Настучаться (въ дверь).
Проскурень, -рня, м. Раст. Malva rotundi folia.
Ратувати, -ту́ю, -єш, гл. и пр. = рятувати и пр. Хто в Бога вірує — ратуйте! Ном.
Скупучий, -а, -е. Скаредный, очень скупой. Зміев. у.
Хуторянець, -нця, м. = хуторянин. Мет. 373.
Цинамоновий, -а, -е. Коричный. Цинамонова масть. Мета, 1863, Жовтень, 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯПКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.