Бит, -та, м. Драка. Такий меж їми був бит, що обидва на місті зістались.
Бритваль, -ля, м. У горшечниковъ: тигель, горшокъ для плавки олова.
Веретено, -на, с. 1) Веретено для пряденія. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. На сорочку не напряла, веретін не було. Названія частей веретена въ : острый конецъ — шпинь, утолщенная средняя часть — пузце, зарубка послѣ нея — шийка, конецъ — п'ятка. Гуцульскія названія: острый конецъ — спінь, утолщенная средняя часть — черево, зарубка послѣ нея — затинка, деревянный дискъ, надѣваемый на конецъ — кочальце, конецъ — гуска. 2) Веретено, стержень какъ часть различныхъ снарядовъ и машинъ, напр. снаряда для пряденія шерсти (назв. тупого конца: гузка и различныхъ ткацкихъ снарядовъ: ремісника , снувалки , човника , шпулера , прядки; также какъ часть слѣдующихъ машинъ: жорен , млина ручного , — водяного и вітряка , круга гончарського и пр. Ум. верете(і)нце, веретенечко.
Вигончастий, -а, -е. Рослый и тонкій.
Гамів, -мови, ж. = гальмо.
Ли́шка II, -ки, ж. Лисица. Ум. ли́шонька. Поносуються жовті лишейки, же їх доходять панські хортойки.
Писарчук, -ка, м.
1) Сынъ писаря.
2) Молодой писарь, канцеляриста.
Принукувати, -кую, -єш, гл. Принуждать, понуждать. Тут треба все принукувати палицею, нагаєм, та й тим нічого не вдієш.
Упити, уп'ю, -єш, гл. Напиться. Ні в'їв, ні впив, дрантям світить.
Хвилозоп, -па, хвилозоф, -фа, м. = филозоф. Один хвилозоф, чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном.