Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борланка, -ки, ж. = борлак. Вх. Зн. 4.
Верхи нар. Верхомъ. Наганяє його верхи на коні пан. ЗОЮР. II. 47. Климець сів верхи, пробіг скільки там. Рудч. Ск. I. 69.
Заглоби́ти, -блю, -биш, гл. = заплішити. Вх. Лем. 415.
Кров, -ви, ж. Кровь. Довго, довго кров степами текла-червоніла. Шевч. 163 Стали бідні невольники на собі кров забачати. Дума. Не пий води — кров нападе. Радом. у. Кров видно напала. Треба завтра щепія покликати — хай кине кров. Мир. Пов. І. 163. 3)св. івана. Раст. = іванок. Вх. Пч. І. 10. Ум. крівця, кро́вка. З пальця мизинця кровка канула. Чуб.
Мняку́шечка, -ки, ж. Ум. отъ м'якушка.
Повідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Отослать (во множествѣ).  
Росхрабруватися, -руюся, -єшся, гл. = росхрабритися.
Святець, -тця, м. 1) Святой. КС. 1882, XII. 625. 2) Придорожный памятникъ съ статуею святого.
Скугу! межд., выражающее визгъ. Заяць.... через колоду та скіць у воду — скугу!
Фльондра, -ри, ж. = хльорка. КС. 1890. І. 87.