Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бибка, -ки, ж. Шишка овечьихъ экскрементовъ. Мил. М. 25. Cм. бібка.
Однаковий, -а, -е. Одинаковый, тотъ же, такой же самый. В одній руці пальці, та не одинакові. Ном. № 9221. Усі стануть однакових літ, тридцятилітками. Чуб. І. 221.
Позолотити Cм. позолочувати.
Пужина ж. Пустое зерно, легковѣсное зерно. Мнж. 191. Новомоск. у. Лубен. у. Посіяв мірку конопель, та сама пужина уродила. Міусск. окр. Недозрѣлыя зерна конопли. Вас. 199.
Речник, -ка, м. 1) Ораторъ, витія. К. ЧР. 200. І хочуть знати, що від речника почують. К. МБ. II. 120. Була вже рада, чули вже доволі речей прихильних, речників розумних. К. ЦП. 197. Сеймові речники. К. ПС. 83. 2) Представитель, заступникъ, ходатай, адвокатъ. Славних потентатів намістники і речники достойні. К. Бай. 23.
Розсупонитися, -нюся, -нишся, гл. Развязать поясъ, разстегнуть юбку.
Спільжити, -жу, -жиш, гл. Ослабить. Мусить долішний обруч підбити угору, аби трохи спільжити — звільнити доґи та тоді забити дно у затір. Шух. І. 250.
Удавнитися, -нюся, -нишся, гл. Устарѣть. Була колись правда, та вдавнилась. Ном. № 6835.
Уприсі нар. Вприсядку. Як піде уприсі танцювати. Н. Вол. у.
Царівнин, -на, -не. Принадлежащій царевнѣ. Менча сестра царівнина. Грин. II. 252.