Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мих

Мих, -ху, м. Родъ ядовитаго растенія. Ой спи, діду, ой спи з лихом, я принесу борщу з михом. Чуб. V. 1134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИХ"
Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Ном. № 922. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір. Левиц. Пов. 69.
Закозакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать вести жизнь козака.
Мані́ритися, -рюся, -ришся, гл. Жеманиться.
Ми́канка, -ки, ж. Худшій сортъ пряжи.
Мідя́рня, -ні, ж. Мастерская мѣдныхъ издѣлій. Желех.
Навіди́ти, -ві́джу, -диш, гл. 1) = навідати 1. Желех. 2) навіди́ло його. Онъ обезумѣлъ, одурѣлъ. Кінь... побіг дорогою назад у село. Чоловік переймає, а він, — як навідило його, — все не дається перенняти. Драг. 143. Чи навідило твою маму? Що ти робиш? НВолынск. у. Cм. навіженство, навішений, навіджений.
Повезти, -зу́, -зе́ш, гл. Повезти. Уже була вмерла, повезли ховати. Чуб. V. 12.
Приїздний, -а́, -е́ 1) Пріѣзжій. 2) Совершающійся въ честь пріѣзда. Перша чарка приїздна, друга від'їздна. Чуб. І. 109. 3) приїздне. Подарокъ прислугѣ отъ пріѣзжихъ гостей. З гостей приїздного хто дасть наймичці. Сосниц. у.
Струмок, -мка, м. Ручеекъ. Ум. струмочок. Лев. Пов. 191. Задзюркотіли по улицях струмочки. МВ.
Хатонька, хаточка, -ки, ж. Ум. отъ хата.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.