Доте́пний, -а, -е. Способный. Дотепна до всякого діла. А в нас такого дотепного коваля ізроду не було.
За́міль, -лі, ж. Отмель.
Зачу́вати, -ва́ю, -єш, сов. в. зачу́ти, -чу́ю, -єш, гл. Слышать, заслышать, услышать. То удова теє зачуває. Заржи, заржи, сивий конику, рано на пашу йдучи, чи не зачує серце-дівчина, а в саду вінки в'ючи. 2) Чуять, почуять. Хутко зачує кішка, де сало.
Знущатися, -щаюся, -єшся, гл. Издѣваться. Що уже не робили, як з неї не знущались. Слуги знущались із його.
Купатень, -тню, м. Раст. Prunella vulgaris.
Марнува́ння, -ня, с. Напрасная трата, потеря.
Начинити II, -ню́, -ниш, гл. 1) Надѣлать, сдѣлать. Наварив пива, начинив дива. 2) О лисицѣ: родить дѣтенышей. Лисичка начинить дітей.
Покочистий, -а, -е. = покотистий. Покочиста дорога.
Розгрижити, -жу, -жеш, гл. = розгорити.
Сорок, -ка числ. Сорокъ. Найпередіш треба грішми зарятуваться, то сорокма карбованцями визволишся.