Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір.
Закозакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать вести жизнь козака.
Мані́ритися, -рюся, -ришся, гл. Жеманиться.
Ми́канка, -ки, ж. Худшій сортъ пряжи.
Мідя́рня, -ні, ж. Мастерская мѣдныхъ издѣлій.
Навіди́ти, -ві́джу, -диш, гл. 1) = навідати 1. 2) навіди́ло його. Онъ обезумѣлъ, одурѣлъ. Кінь... побіг дорогою назад у село. Чоловік переймає, а він, — як навідило його, — все не дається перенняти. Чи навідило твою маму? Що ти робиш? Cм. навіженство, навішений, навіджений.
Повезти, -зу́, -зе́ш, гл. Повезти. Уже була вмерла, повезли ховати.
Приїздний, -а́, -е́ 1) Пріѣзжій. 2) Совершающійся въ честь пріѣзда. Перша чарка приїздна, друга від'їздна. 3) приїздне. Подарокъ прислугѣ отъ пріѣзжихъ гостей. З гостей приїздного хто дасть наймичці.
Струмок, -мка, м. Ручеекъ. Ум. струмочок. Задзюркотіли по улицях струмочки.
Хатонька, хаточка, -ки, ж. Ум. отъ хата.
