Арти́ст, -та, м. 1) Артистъ, художникъ. 2) Актеръ. Публика тобі живому квітки кидала як солому, а вмер, артисте-небораче, то й байдуже.
Бідака, -ки, об. = бідаха.
Ганьба, -би, ж. 1) Позоръ, безчестіе, стыдъ, поруганіе. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. 2) Порицаніе. Тим тільки ганьба йому, що иноді чарки вип'є. ганьбу дати кому. Выразить порицаріе. Я парубку ганьби не даю. Ні хвали, а ні ганьби я не сплітаю твоїй пустині.
Зда́лека, зда́леку, нар. Издали, издалека. А то лихо, що боюсь, хоч здалека подивлюсь. Здалеку най ся гріє квасоля, бо пригорить.
Ме́чет, -ту, м. 1) Печь для хлѣба (у черноморскихъ рыбаковъ). Поставили мечет, чи піч для хліба. 2) Лѣсокъ въ степи.
Понашепуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = понашевкуватися. Це вже після запорожців понашепувались сюди пани.
Поспішати, -ша́ю, -єш, сов. в. поспіши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить, поспѣшить, торопиться, поторопиться. Швидче додому поспішає. Ой не копай, козаченьку, зілля, та поспішай до дівчини на весілля.
Розслухатися, -хаюся, -єшся, гл. Вслушаться, понять, выслушавъ. Перш було розсердився, а далі, як розслухавсь, що йому Настя, стогнучи, росказала, то й замовк.
Тринькання, -ня, с. Расточительность, мотовство.
Утішка, -ки, ж. Ум. отъ утіха.