Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блудство, -ва, с. Блудъ, блудодѣяніе. Тогди вони зробили гріх, блудство. Гн. II. 218. Грішили, горівкою п'янчили, блуцтво провадили. Гн. II. 72.
Гре́зен, -на, м. Виноградная кисть, гроздь. Угор.
пред., сокращ. од. Жене 'д смерти відборонив. Рудч. Ск.
Заглоби́ти, -блю, -биш, гл. = заплішити. Вх. Лем. 415.
Звива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зви́ти, зів'ю́, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. К. Іов. 90. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. МУЕ. III. 13. 3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. Грин. III. 273. 4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? МВ. (О. 1862. III. 38).
Мірошникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть мельникомъ.
Навтікача́, навті́ки, нар. см. навтек.
Остерегати, -га́ю, -єш, сов. в. остерегти, -жу, -же́ш, гл. Предостерегать, предостеречь. Хто остеріг вас? Єв. Мт. III. 7.
Соромяжливість, соромязли́вість, -вости, ж. = соромливість.
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.