Вінок, -нка, м.
1) Вѣнокъ. Єдин цвіт не робить вінка. Голе й босе, а голова в вінку. У його в дворі — як у віночку.
2) Дѣвство, дѣвственностъ. загубити вінок. Потерять дѣвственность. Удівонька свою дочку била: де ти, дочко, вінок загубила?
3) вінок цибулі. Вить со вплетомъ луковиць. На горищі два вінки цибулі. Ум. віночок.
Грабува́ння, -ня, с. 1) Грабежъ. 2) Взятіе движимости за долги. 3) Взысканіе податей.
Дігна́ти = Догнати.
Дю́дінька, дю́дічка, дю́дька, -ки, ж. Ум. отъ дюдя.
Запа́ра, -ри, ж. Опара. Ум. запарка.
Знижатися, -жаюся, -єшся, сов. в. знизитися, -жуся, -вишся, гл.
1) Понижаться, понизиться. Горо моя, горо, то єсь ся знижала.
2) Унижаться, унизиться.
Охабище, -ща, с. = охаба 2.
Серцевий, -а, -е. Сердечный, къ сердцу относящійся. — но́жик. Почти овальной формы деревянная дощечка съ отверстіемъ для держащаго ее пальца посрединѣ; нею горшечникъ выравниваетъ снаружи стѣнки вылѣпленной посуды.
Старецький, -а, -е. 1) = старечий 1. Ой старости ви старецькії.
2) = старечий 2. В старецькім тілі та панська душа.
Увертатися I, -та́юся, -єшся, сов. в. уверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Успѣвать, успѣть, управляться, управиться. Меле так, шо і два чоловіка не ввернеться прибірати борошно. Ще не ввернулась справити нової (запаски).