Відмакошити, -шу, -шиш, гл. Отколотить. Так він його як піймав та як одмакошив!
Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Дженджеру́ха, -хи, ж. Чистуха, щеголиха, франтиха. Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким, там орала дженджеруха воликом чорненьким.
Купчастий, -а, -е. Кучкой собранный; густой; кустистый. купчаста (лиштва). Родъ вышивки.
Люби́-мене́. Раст. а) Незабудка. Myosotis palustris. б) Astrantia major. в) Eryngium planum.
Обперти, -ся. Cм. і. обпірати, -ся.
Переписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. переписатися, -щуся, -шешся, гл. Переписываться, переписаться (о сниманіи копіи). Та й довго ж як воно в тебе перетісується, а таке маленьке.
Повилуплювати, -люю, -єш, гл.
1) Вылущить (во множ.), отколоть (во множ.).
2) Вывести (о многихъ). Усі квочки повилуплювали курчат, а ся ні.
3) Выпучить (глаза). Чого ви всі на мене очі повилуплювали.
Спотикати I, -ка́ю, -єш, гл.
1) Спотыкаться. Свої білі ніжки на сире коріння, на біле каміння спотикає. Іде козак, коня веде, а кінь йому спотикає.
Читальник, -ка, м. Читатель. Багацько читальників дожидається тієї книжки.