Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воздух, -ху, м. 1) = повітря. Се вже ми як той німець, що на шаєчку воздух вішає. Ном. № 9926. 2) Воздухъ (церк. утв.). Ном. № 14182. Ум. воздушок.
Лима́нний, -а, -е. 1) Относящійся къ лиману 1. 2) Озерный. Браун. 17.
Напряда́тися I, -да́юся, -єшся, сов. в. напря́стися, -ду́ся, -де́шся, гл. Напрядаться, напрясться, попрясть вдоволь. Поки багатая наспалась, убогая-небогая напрялась. Чуб. V. 916.
Обрипати, -паю, -єш, гл. Оббить, обвалить. Обрипав стіну. Вх. Лем. 441.
Приручати, -ча́ю, -єш, сов. в. приручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Кому ж ти мене, мій батечку, приручаєш? Мил. 180. Покидаєш мене, серденятко моє! Ой кому ж ти приручаєш? Мет. 25.
Прихмарно нар. Довольно пасмурно. Тоді було прихмарно. Новомоск. у.
Рівчастий, -а, -е. Имѣющій въ себѣ желобокъ, сдѣланный желобкомъ, желобчатый. Шух. І. 256.
Урочища, -чищ, м. мн. Ув. отъ уроки. Грин. II. 33.
Хараманити, -ню, -ниш, гл. Обманывать, дурачить. Вх. Зн. 76.
Шумкий, -а, -е. Шумный, шумящій. Мов у Базавлуці, за деревом шумким не чує нас. К. ПС. 117.