Відхідний, -а, -е. Прощальный, даваемый на отходѣ. Обід відхідний. Дали мені відхідного коня вороного, дівчинонька хустиночку з під злота самого.
Граму́зджа, -жі, ж. = Хмиз.
Гри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. 1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. 2) Ссориться, браниться. Чоловіче — голубчику, не буду до віку з тобою гризтись.
Навпісля́ нар. Впослѣдствіи; потомъ, послѣ. Навпісля чую — мій пан аж заслаб. Навпісля дає вона молодому два хліби.
Павутиння, -ня, с. соб. = паутина. На бабине літо павутиння літа.
Парос, -са, м. = парус. Сонце почало зза гори випливати... як легенькі блискавочки забігали по землі його пароси.
Позсипати, -па́ю, -єш, гл. Ссыпать (во множествѣ). В мішечки позсипай (горох).
Потякувати, -кую, -єш, гл. = натякати.
Рудник, -ка, м. Рудокопъ.
Черничити, -чу, -чиш, гл.
1) Быть монахиней, богомольствовать.
2) Жить монашеской жизнью Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати.
