Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волость, -тя, ж. 1) Волость. 2) Волостное правленіе.
Гардувати, -дую, -єш, гл. 1) Запруживать. Гардувати у ставку воду. Лубен. у. 2) Быть перевозчикомъ. 3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами. Котл. Ен. V. II.
Нагомоні́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Наговорить много. Нагомонів стільки, що і в три мішки не забереш. Часто въ значеніи: нашумѣть, накричать. 2)на ко́го. Накричать на кого. Нагомонів добре на свою жінку. Драг. 111.
Подовжний, -а, -е. и подовжній, -я, -є. Продольный. Вас. 149. — невід. Такой неводъ, въ которомъ его составныя части, отдѣльные куски сѣти, пришиваются по своей ширинѣ и болѣе глубоко погружаются въ воду. Вас. 186.
Помазання, -ня, с. Помазаніе.
Попрошпечуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Проштрафиться (о многихъ). О. 1862. V. 109. Попрошпечувались, дак їх і попрогонили. Г. Барв. 44.
Солотрук, -ка, м. Камень для толченія соли или перцу. Вх. Лем. 468.
Терлувати, -лую, -єш, гл. = гарманувати.  
Фарисейський, -а, -е. Фарисейскій. Желех.
Цвах, -ха, м. Липовец. у. = цвях.