Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мирлуга

Мирлу́га, -ги, ж. Берлога. Левч. 4. (Черниг.).  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРЛУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРЛУГА"
Ано́-лем, сз. Но, только, но только. Тогди не било неба ні землі, ано́лем било синоє море. Гол. II. 5.
Бредзелія, -лії, ж. = брезелія. МУЕ. ІІІ. 43.
Демокра́тній, -я, -є. Демократическій. Література ся сталась демократньою. К. XII. 124.
Залиця́ння, -ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе. Не до козацького залицяння було убогому бурлаці. Хата. 159. Дівчатам до любого повабу, а молодим козакам до залицяння.
Засвої́ти Cм. засвоювати.
Здо́йма, -ми, ж. Крючокъ при ловлѣ рыбы зимою неводом. Полт. г.
Княжя, -жя́ти, с. Молодой князь; сынъ князя. То в тій галері Алкан-паша, трапезонськеє княжя. АД. І. 208. В ридвані сидів князь із княжам. К. ЧР. 212.
Огорода, -ди, ж. Ограда.
Продання с. Продажа.
Проліс, -су, м. = праліс. ХС. VII. 457. За лісом, за пролісом золота діжа сходить. Чуб. І. 315.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИРЛУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.