Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виднити, -ню, -ниш, гл. Вынуть дно. Гол. І. 90.
В'язочка, -ки, ж. Ум. отъ в'язка.
Захмарюватися, -рююся, -єшся с. в. захмаритися, -рюся, -ришся,, гл. Покрываться, покрыться тучами. На двори захмарылося. Сонечко мое ясненьке!... тепер ти захмарилось. Г. Барв. 386. Захмарилось обличчя Грицькове. Г. Барв. 153.
Наді́ти Cм. надівати.
Осиротіти, -тію, -єш, гл. Осиротѣть. Він сирота і не винен, що осиротів. Св. Л. 324. Що я на чужій стороні завдовіла і з маленькими дітками осиротіла. Н. п.
Помка, -ки, ж. Въ выраженіяхъ: узяти в по́мку. Запомнить. Візьми собі у помку. мені в по́мку, не в по́мку. Я помню, не помню. О. 1862. IX. 70. В помку всім, як Сутяженко оддавав Одарку. Cм. помни, помок. Мкр. Н. 32.
Поростоптувати, -тую, -єш, гл. Растоптать (во множествѣ).
Статковитий, -а, -е. = статечний. Рк. Левиц.
Стрюк, -ка, м. = струк. Камен. у. Ум. стрючо́к, стрюче́чок.
Хорий, -а, -е. = хворий. Хора я, хора, мусить я умру. Лукаш. 14.