Волока, -ки, ж. 1) Завязка у лаптей, постоловъ и пр. Наступив йому на волоку од постола. Ув. волочище. Вербовими пастолищами, лозовими волочищами. 2) Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Стародубскаго и Сосницкаго уу. участокъ, на которомъ нажинаютъ отъ 80 до 100 копенъ ржи (слѣдовательно 8 — 10 десятинъ) съ равнымъ количествомъ земли въ другихъ двухъ смѣнахъ съ извѣстной частью сѣнокоса и даже лѣса или заросли называется чверткою, а четыре такихъ чвертки — волокою.
Звістити́ся, -щу́ся, -сти́шся, гл. Узнать. Що нас Бог у купу зводить, вчора я звістився.
Злиднува́ти, -дную, -єш, гл. Бѣдствовать. Не кажи, коню, що я злидную, а кажи, коню, що я паную.
Ли́ткати, -каю, -єш, гл. Нищенствовать, выпрашивать.
Надсі́сти, -ся. Cм. надсідати, -ся.
Наслати Cм. насилати.
Повсюдний, -а, -е. Повсемѣстный. Голод, мір, крови потоки і повсюдная руїна.
Пороспарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распариться (во множествѣ).
Храмачка, -ки, ж. = хрімка.
Цяпкати, -каю, -єш, гл. Капать. Червена кров цяпкат. Буди кровця цяпкати з кінця.