Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мигикати

Миги́кати, -чу, -чеш, гл. = мугикати. Стала буцім то пісеньку мишкати. Кв. І. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГИКАТИ"
Вере нар. Въ самомъ дѣлѣ? неужели? Вх. Зн. 6.
Висповідати, -даю, -єш, гл. Исповѣдать. Вона побігла до попа, щоб висповідав його. Рудч. Ск. І. 166.
Воєводство, -ва, с. Воеводство. Желех.
Гідність, -ности, ж. Достоинство. Желех.
Грани́т, -ту, м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту. К. Іов. 18.
Гребеня́стий, -а, -е = Гребенатий. Несло на гребенястій хвилі. Мир. ХРВ. 359.
Ди́вдерев, -ва, м. = Дивдерево. Лв. 98.
Кигикання, -ня, с. Крики чайки. Желех.
Розстеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розстелити, -лю, -леш, гл. = розстилати, розіслати.
Рябець, -бця, м. Родъ коршуна. Так рябцем і вхопить. Ном. № 13678.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.