Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мигикати

Миги́кати, -чу, -чеш, гл. = мугикати. Стала буцім то пісеньку мишкати. Кв. І. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГИКАТИ"
Вицвяхувати, -хую, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Вужовий, -а, -е. = вужів. Гол. І. 81.
Де́рживо, -ва, с. Иждивеніе, содержаніе. Мати живе на його держиві.
Маму́нка, -ки, ж. Кукла. Вх. Лем. 434.
Пасчаний, -а, -е. Относящійся къ пасхальному хлѣбу. пасчана лопата. Лопата на которой сажаютъ въ печь пасхальный хлѣбъ. Вх. Лем. 447.
Підірвати, -ся. Cм. підривати, -ся.
Підкликати, -ка́ю, -єш, сов. в. підкликати, -чу, -чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. Н. п.
Послід, -ду, м. 1) Остатки зерна, смѣшанные съ соромъ, остающіеся при вѣяніи, и очисткѣ зерна. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці. Грин. II. 151. 2) Испражненія. Крутиться, як послід в ополонці. Ном. № 2998. 3) Результата, послѣдствіе. Давня то річ! але послід її свіжий і до сього часу. Левиц. І. 4) Конецъ. Ми стали собі оба май у посліді. Федьк.
Тилинка, -ки, ж. Родъ открытой свирѣли изъ бузины или вербы, безъ боковыхъ отверстій. Вх. Зн. 69.
Трець, терця, м. Трущій, тотъ, кто третъ. Ні трець, ні мнець, ні в дуду грець. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.