Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кавалірувати

Кавалірувати, -ру́ю, -єш, гл. Жить холостякомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВАЛІРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВАЛІРУВАТИ"
Жолобо́к, -бка́, жолобо́чок, -чка́, м. Ум. отъ жолоб.  
Зба́нка, -ки, ж. = збан.
Калний, -а, -е. = кальний. Пізнають хлопці і в калній сорочці. Ном. № 11245. Треба їм десь через дуже калну балку їхати. Мнж. 121.
Необлудність, -ности, ж. Чистосердечіе, нелицепріятіе. Волын. г.
Півка, -ки, ж. (= пілка) = пелена. За ним, за ним дівчиниця несе дитя в півці. Гол. II. 429.
Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля. Н. Вол. у. Черниг. г.
Пообважувати, -жую, -єш, гл. Отяготить, обременить (во множествѣ)
Рабування, -ня, с. Грабежъ. Рабуванням чужих осель живилися. К. Хм.
Упуст, -ста, м. Шлюзъ. Чуб. VI. 359.
Швидкома нар. На скорую руку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАВАЛІРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.