Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прудитися

Прудитися, -джуся, -дишся, гл. Ловить у себя въ одеждѣ блохъ, вшей. Лежа розмовляли, а хто прудився у кабиць. Котл. Ен. VI. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРУДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРУДИТИСЯ"
Бідність, -ности, ж. Бѣдность, убожество, нищета.
Виктувати, -тую, -єш, гл. Харчевать, кормить, угощать. Виктує свої гості. Гол. ІV.
Дорека́ння, -ня, с. и пр. = доріка́ння и пр. Занедбали паненята дорекання мого брата. К. Досв. 48.
Зачепи́ти, -ся. Cм. зачіпати, -ся.
Купальниця, -ці, ж. Купальщица. Полт. г.
Низовець, -вця́, м. Запорожскій казакъ. К. ЧР. 137.
Попересікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (на части).
Присмертний, -а, -е. Умирающій. О. 1862. IX. 27. На панщину не пішов: «в мене жінка присмертна», — одпрохався тим. МВ. (О. 1862. І. 84).
Сукно, -на́, с. Сукно. ЗОЮР. І. 16. Купи ж, моя мати, сукна голубого, та покриєш, моя мати, мене молодого. Чуб. V. 365. Ум. суконце.
Хопта, -ти, ж. = бур'ян. Могил., Камен. уу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРУДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.