Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

местниця

Ме́стниця, -ці, ж. Мстительница.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕСТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕСТНИЦЯ"
Ваготіння, -ня, с. Тяготѣніе. Ньютон назвав цю силу ваготінням. Ком. І. 57.
Голосина, -ни, м. Голосище, огромный голосъ. Чуб. II. 581.
Гри́мну́ти, -ну, -неш, гл. = Грімнути.
Джиджури́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Принаряживаться, кокетничать.
До́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Жми́ток, -тка, м. = жмуток. Угор.
Опісля нар. Послѣ. Як би не перебірала ізперва, то б опісля не жалкувала. Ном. ст. 168.
Памолодь, -ді, ж. 1) Молодые побѣги. Н. Вол. у. 2) Молодое поколѣніе. Твій рід і плід розмножиться на світі і памолодь кругом тебе ростиме. К. Іов. 13.
Покутатися, -таюся, -єшся, гл. Окончить работу. Дехто вже покумався та люльку курить. Федьк.
Препір, -ру, м. = припір. Мнж. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕСТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.